Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Новорічна трагедія (за оповіданням “Морозенко”)

Новорічна трагедія (за оповіданням “Морозенко”)

Панас Мирний, прагнучи показати безталанну долю своїх співвітчизників, створював правдиві оповідання із селянського життя.

У минулому столітті був звичай уміщувати в пресі під Новий рік оповідання обов’язково із щасливим кінцем. Найкращі письменники пробували себе в цьому жанрі. Написав своє новорічне оповідання й Панас Мирний, але було воно таким несхожим на всі інші.

Катря живе із сином Пилипком у безпросвітних злиднях. Закінчилося борошно, і немає де позичити. Можна продати кожушину, але в чому ж тоді Катрі ходити на роботу? Сумно

бідній жінці, що не може вона сина нагодувати хоч напередодні свята. Але, поки мати сумувала, Пилипко вже знайшов вихід: треба піти до хрещеного батька, який, може, дасть хлібину, ковбаси, а ще й гроші.

Панас Мирний із любов’ю описує зовнішність Пилипка. У хлопчика пишне личко, ясні блакитні очі та біле й м’яке, наче льон, волосся.

Хлопчик відчував нестерпний біль, коли бачив сум та сльози рідної матері. Для себе Пилипко вже твердо вирішив, що він усе одно піде, але ж найважчим було вибратися з хати так, щоб мати не помітила.

Хлопчика не лякали ні довга дорога, ані мороз. Ось тільки Морозенка –

володаря зимового лісу – боявся Пилипко, хоча й було цікаво: який же він, той лісовик, насправді? Колись мати розповідала, що Морозенко – то кремезний та старий дідуган із білою бородою. Голова в нього – мов та гора, замість волосся – сніг, а борода сплетена з довгих бурульок, що намерзають під стріхами. Пилипкові лячно було б побачити таку потвору, але жаль до матусі переміг у його дитячій душі. Страшно було хлопцеві: “Темним страшидлом із чорними корявими ногами постав перед Пилипком зимовий ліс”. Дух запинався в грудях, серце страшенно билося. Пилипко відчув себе безсилим перед мовчазною стихією зимового лісу. Хлопчик намагався вирватися з-під тяжкої влади лісу, але так і не зміг. Замерзаючи на смерть у крижаному холоді, Пилипко марив, що то Морозенко не пускає його до хрещеного батька, благав старого відпустити його. Але у відповідь Морозенко тільки голосно сміявся… Сусіди потім сказали про смерть Пилипка: “Не задавив би мороз, то голод догриз! Раніше вмерло”.

Панас Мирний питає: та чи то Морозенко – головний винуватець смерті хлопчика? Зрозуміло, ні. Винні ті, хто створив такі нестерпні умови життя Катрі та її сину.

Письменник прагнув схвилювати читача, дати йому можливість побачити життя пригнобленого селянства.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

Новорічна трагедія (за оповіданням “Морозенко”) – ПАНАС МИРНИЙ (за оповіданням “Морозенко”) Панас Мирний, прагнучи показати безталанну долю своїх співвітчизників, створював правдиві оповідання із селянського життя. У минулому столітті був звичай уміщувати в пресі під Новий рік оповідання обов’язково із щасливим кінцем. Найкращі письменники пробували себе в цьому жанрі. Написав своє новорічне оповідання й Панас Мирний, але було воно...
Трагедія селянської родини (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Все своє життя Панас Мирний мріяв показати безталанну долю співвітчизників, їх високу душу, тепле серце, щиру вдачу. Темними ночами він “скликав свої яскраві думки до гурту” і починав писати сумні оповідання з селянського життя. У сучасній письменникові пресі було звичаєм під Новий рік вміщувати новорічні оповідання із щасливою кінцівкою –...
Трагедія Пилипка – трагедія народу (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Оповідання “Морозенко” належить перу відомого українського письменника Панаса Мирного. Сам письменник називав себе Панасом Мирним – не мирним. Чому? Бо не схотів змиритися з тією жорстокою несправедливістю, яка існувала в житті, не міг спокійно спостерігати муки простого, знедоленого народу. Чуле, вразливе серце письменника відгукується на горе трудівників, а свої переживання...
Трагедія селянської родини (за оповіданням “Морозенко”) Панас Мирний у багатьох своїх творах показував безталанну долю простих людей, їх високу душу, добре серце, щиру вдачу. У сучасній письменникові пресі було звичайним під Новий рік уміщувати новорічні оповідання із щасливою кінцівкою – на зразок того, що в убогу родину приходить добрий Дід Мороз, милує заплаканих діток, щедро обділяє...
Як би склалася доля Пилипка в наш час? (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Тільки-но прочитала оповідання Панаса Мирного “Морозенко”. Сум і тривога огортають душу. Починається оповідання сумною драмою, де йдеться про страшні злидні, нестерпні умови життя селянки Катрі та її сина Пилипка, й закінчується трагедією: маленький хлопчик Пилипко, щоб втішити й заспокоїти маму, йде у лютий мороз до хрещеного батька за новорічними подарунками,...
Пилипко – головний герой оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Багато українських письменників неодноразово у своїх творах зверталися до дитячої тематики, тобто писали для дітей і про дітей, їхні стосунки з однолітками й дорослими, а найголовніше – розкривали внутрішній світ маленьких героїв, їх думки, почуття, мрії й сподівання. Малий Пилипко – герой оповідання Панаса Мирного “Морозенко” – щира, добра й...
Легендарний козак Морозенко (за переказом “Ой Морозе-Морозенку”) СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Легендарний козак Морозенко (за переказом “Ой Морозе-Морозенку”) Багато пісень, дум, легенд склав український народ про подвиги своїх кращих синів. Серед них знаходимо й ім’я Морозенка. Хто ж він, цей сміливий козак, слава про якого дійшла до наших днів і подвиг якого оспівав народ...
Мирний Панас Морозенко I – Спи, Пилипку, спи! Он чуєш, яке надворі схопилося! Гуркоче, гуде та виє. Розгулявся Морозенко! Нема впину старому дідузі: аж пищить усе, а він, немилосердий давить. Знаєш Оленчиного Андрійка? Вкусив бідного за пальчик, аж ногтик побілів, пучка опухла. Тепер мати його і вовтузиться з ним: не знає, сердешна, яку...
Трагедія чесної людини (За оповіданням О. Гончара “Кресафт”) Олесь Гончар – той письменник, що вмів передати задушливу суспільно-політичну атмосферу початку шістдесятих років. Олесю Гончару нерідко доводилося зустрічатися з жорстоким бездушним ставленням партійних босів до простої людини. Письменник вирішив розказати про трагедію голови колгоспу, який став жертвою власної совісності й чесності. Головний герой оповідання – Кресафт Кухаренко, колишній фронтовик....
Трагедія цісарською жовніра (за оповіданням “Три як рідні брати”) З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким могутнім, як вплив Тараса Шевченка на літературний процес України Східної. Юрій Федькович прожив...
Трагедія цісарського жовніра (За оповіданням Ю. Федьковича “Три як рідні брати”) З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким само могутнім, як вплив Тараса Шевченка на літературний процес України Східної. Юрій Федькович...
Трагедія Ганни Розсохи. Твір за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд” “Історія кожного народу крута й терпка, одначе наша – гіркіша за полин”, – писав відомий український письменник Юрій Мушкетик. Цю гіркоту на повний смак ми можемо відчути, коли заглибимось у не таку вже й далеку від нас історію – 30-50 роки XX століття. Це були жахливі часи тоталітарного режиму, коли...
Трагедія Ганни Розсохи (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Ідуть роки, минають десятиліття, все далі й далі віддаляючи нас від тих часів жорстокого сталінського режиму, командно-бюрократичного управління державою. І хотілося б забути пережиті нашим народом муки та страждання, та ні. Знов і знов постають вони з пам’яті народної, залишаючи глибокі рани на серці. Світле й омріяне майбутнє, до якого...
Трагедія любові й занепад людськості (за оповіданням Б. Грінченка “Каторжна”) Кінець XІX – початок XX століття. Суспільство живе передчуттям великої кризи, яка й справді не змусить на себе чекати. Криза в суспільному та політичному житті цілих народів, занепадницькі настрої в мистецтві, стрімкий розвиток техніки, наукові відкриття, наслідки яких ще неможливо передбачити. У людини виникає відчуття того, що часу стає дедалі...
Трагедія “маленької людини” в сучасному світі (за оповіданням Франца Кафки “Перевтілення”) “Одного разу, прокинувшись від неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху” – так без будь-якої інтриги Ф. Кафка першими словами відкриває фабулу твору “Перевтілення”. Автор створює свій ворожий дивний світ, у якому нерідкістю є непереборне відчуження між людьми нездатними на справжню любов та на справжнє милосердя....
Трагедія роду половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Був собі давній рибальський рід Половців. Батько – Мусій Половець, досвідчений рибалка. Половчиха теж “доброго рибальського роду, доброї степової крові”, “стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія”. Вона народила хлопців “повну хату”, що тісно стало в ній “од їхніх дужих плечей”, але “тримала… в залізному кулаці, мати...
Трагедія роду в і трагедія України Був собі давній рибальський рід Половців. Батько – Мусій Половець, досвідчений рибалка. Половчиха теж “доброго рибальського роду, доброї степової крові”, “стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія”. Вона народила хлопців “повну хату”, що тісно стало в ній “од їхніх дужих плечей”, але “тримала… в залізному кулаці, мати...
Душевна краса Хариті за оповіданням Михайла Коцюбинського Оповідання “Харитя” було написане Михайлом Коцюбинським під час вчителювання в селі Лопатинці. Ознайомившись з його змістом, Панас Мирний написав молодому колезі схвильованого листа: “У такій невеличкій приповісті та так багато сказано! Чистою, як кринична вода, народною мовою…” З любов’ю змальовує портрет Хариті – головної героїні оповідання – Михайло Коцюбинський. “Великі...
Казкова новорічна ніч (оповідання на самостійно обрану тему) …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати....
Думки вголос після знайомства з віршем “Новорічна притча” Дивний світ навколо нас. Таке враження, що всі дорослі дуже добрі, тільки ми, діти, “якісь не такі”, що нас треба виховувати, наставляти, скеровувати. Начебто правильно все, але залишається враження нещирості дорослого світу стосовно нас, дітей. Дуже влучно помітила це Ірина Мироненко та вилила цю гірку правду в поетичні рядки, зміст...

Новорічна трагедія (за оповіданням “Морозенко”)

« Твір Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”

“Щоденник” О. Довженко – документ доби »