Новаторство драматургії Г. Ібсена (за драмою “Ляльковий дім”)
Генрік Ібсен – великий норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми. Перші його п’єси були написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Та згодом Ібсен відходить від героїчних оповідей і звертається в більшості своїх п’єс до сучасності, її проблем, її Характерів. Так з’явилася драма “Ляльковий дім” – один з найкращих його творів, який ще не є реалістичним, він ніби завершує романтичний період творчості Ібсена і
Своєрідність його новаторського методу не в захоплюючому сюжеті і не в ефектних сценах. Ібсен показує конфлікт творчої особистості з навколишнім світом. Головною проблемою його творів є зіткнення мрії та дійсності. “Нова драма” Ібсена – переворот у світовій драматургії. Незавершена кінцівка – головний характерний структурний елемент творів Ібсена. Він залишає відкритим фінал і не ставить крапку, не робить висновки. У цьому суть драматургічної майстерності Ібсена.
“Ляльковий дім” – одна з найпопулярніших п’єс, яка викликала гостру полеміку
Ще одна важлива риса – наявність в ібсенівських п’єсах дискусійних суперечок, що мають ідейний, принциповий характер. Герої самі обговорюють і пояснюють усе, що сталося. Так, Нора розбиває всі аргументи Хельмера, її чоловіка, на захист буржуазної сім’ї. Таке поєднання глибоко психологічної драми з її чітким емоційним поясненням робить п’єси Ібсена особливо переконливими,
Отже, у п’єсі “Ляльковий дім” норвезький драматург з проникливим психологізмом показує духовний бунт жінки, її протест проти брехливої моралі суспільства. Новаторство Ібсена полягало ще й у тому, що його твори будувалися на глибокому психологічному аналізі характерів. Тому його творчість мала величезний вплив на світову драматургію.
Драми Ібсена обійшли всі театри світу. Інтерес до духовного життя став законом передової драми кінця XІX – початку XX століття.