Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Ніщо так не дивує мене, як банальність (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”)

Ніщо так не дивує мене, як банальність (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”)

…люди, втративши всі принципи

І здатність до самостійного мислення,

З жахливою легкістю йдуть за будь-якими

Гаслами.

Б. Ємельянов

У дванадцятому класі ми познайомилися з різними напрямками літератури XX століття. Мені здається, це був найбільш бурхливий час для розвитку мистецтва. Уявляю себе на величезному полі літератури й мистецтва. Бачу одне, друге, третє століття. Щось виразніше бачиться, а щось – не дуже виразно. На розлогому Полі переді мною виникає ніби літературна карта, і на ній – різні епохи. Там антична література

з її міфами й героїкою, далі – епоха середньовіччя, Відродження. Данте, Петрарка, Шекспір, Мольєр, Вольтер, Гофман, Пушкін, Гоголь, Достоєвський… Калейдоскоп імен, знаменитостей, глобальних проблем, яких торкалися ці видатні митці. У кожної епохи свої цінності, свої герої. Черга дійшла до XX століття. За цей час людина змінювалася, росла духовно. І що з того вийшло? До якого максимуму прийшла? Мені здається, митці XX століття повертають нас до печерного періоду, коли людина тільки починала себе пізнавати. Людина живе не за законами розуму, логіки чи певного почуття – ні, вона діє на рівні інтуїтивного
пізнання, на рівні примітивізму. У всякому разі в мене виникає саме таке враження. Можливо, ви зі мною не погодитеся… Але ж, здається, так і є. Люди (у високому значенні цього слова) зникають з планети Земля. Чи то вони стають зомбованими, чи то ще щось?

Ежен Йонеско помітив це свого часу. Його п’єса “Носороги” якраз про те, що люди перетворені на “бедлам нелюдів”, немає особистостей, кожен намагається бути схожим на когось. Банальність і сірість. А може, просто не хоче бути самим собою? Адже бути одним з натовпу простіше – як-то кажуть, гуртом і батька легше бити. Спочатку п’єса “Носороги” дивує: тут переплетені реальність і фантастика, і здається, що то просто сон, фантазійні мережива. Воно й не дивно, бо Ежен Йонеско писав у стилі абсурдності, він був одним із найяскравіших представників “театру абсурду”. Драматург Йонеско показує ситуацію, коли нормальні люди починають втрачати свою людськість під. впливом такого почуття, як “стадність”. Мова йде не стільки про зовнішню деформацію й трансформацію, скільки про те, що людина змогла так швидко стати носорогом, бо всередині в неї такий механізм уже сидів. Людина хотіла підпасти під чийсь вплив – і підпадає. Якраз на цей час по місту пробігають носороги. Дикість. Безпорядок. Але ця дикість декого збуджує, додає адреналіну, і от поступово один за одним нормальні люди забувають про власні правила життя й приймають умови життя тих, хто є сильнішим, активнішим. Носороги не бояться промчати через кав’ярню, де сидять і відпочивають люди, підняти купу пилу – і навіть не звернути увагу на те, що комусь, бачите, це не подобається. Носороги живуть на правах сильних. їм море по коліна. Одним словом, авторитети. Провінційне містечко живе своїм життям, але носороги починають змінювати звички людей. Першими під вплив носорогів підпадають чиновники: їм наказали – вони виконують. Мислити самостійно їм по рангу не дано. Поступово містечко змінюється. Здається, кожен біжить зі своєю мискою до загального корита, звідки мають сипатися якісь блага. Може, і не блага, але кожен мешканець міста хоче бути таким, як усі. Недавно до нашого класу зайшла рекламна тітонька, яка запрошувала нас на театральну виставу. Півкласу вона вже вмовила, а інші ще не погодилися. Що мене вразило, так це її фраза: “Усі йдуть в театр, а ти ні. Як ти можеш відриватися від класу?” Я подивився на неї і подумав: “Но-со-ріг!” От чому я маю робити, як усі? Може, я вже бачив цю виставу та хочу витратити свої гроші на щось інше?! Зрештою, це мій вільний час, і я маю право вирішувати, як ним розпорядитися. Взагалі, мені здається, що проблема “оносорожування” – це проблема XX століття. Тоталітарна система Гітлера, Сталіна, радянська система заганяли людей до одного якогось спільного знаменника – так легше керувати людьми. Усіх перетворювали на “носорогів” – припустімо, піонерів, комсомольців, бой-скаутів, членів “гітлер’югенду” – і якщо ти не був охоплений якоюсь групою, значить, ти не такий, тебе слід розстріляти. Наприклад, у літературі так учинили з Єсеніним, Маяковським, Пастернаком, Висоцьким, Бродським, Булгаковим. Ні, не всі вони були знищені фізично через те, що були не такими, як усі, але моральний тиск був сильним. І дехто, щоб не стати “носорогом”, стрілявся, дехто тікав за кордон, дехто ховався у своїй норі.

Сірому, непримітному, без особливих прикмет вижити легше. Суспільство – це такий живий організм, у якому треба знайти своє місце, щоб не бути розчавленим. Я не знаю, що буде робити Беранже, коли залишиться один не носорогом. Йому ні з ким буде спілкуватися, ні до кого й в гості піти. Його ніхто не зрозуміє, і він не хоче тих носорогів розуміти. Людина не зможе так прожити. Що робити? Я не знаю. Якийсь має бути вихід – щоб і носорогом не стати, і в той же час жити серед рівних собі. Але ж бачите, на цьому багатовіковому Полі Літератури так багато написано, сказано, моралізовано, але навіть у XX столітті виникає проблема: як людині залишитися людиною? Відповідь ніби проста: ЗАЛИШАТИСЯ ЛЮДИНОЮ, а не носорогом! Носороги не поступаються місцем у транспорті, а я поступлюсь; носороги їздять на “крутих тачках”, а я буду подорожувати велосипедом; носороги сидять у нічних клубах, а я піду до спортзалу… Чесно скажу: оносорожитися хочеться. Це сучасно. Чи можна жити достойно й не бути носорогом? Не знаю. Але спробувати варто. Сіра маса носорогів не залишила після себе доброго сліду в історії, а ті, хто протистояли носорогам, якраз і стали корифеями. Правда, після смерті… Складні речі доводиться нам вивчати…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “А й справді, є мутації назад?” (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) Любий мій, ви не існуєте, бо у вас немає думок. Думайте, і будете існувати. Е. Йонеско П’єсу Йонеско мені зовсім не хотілося читати. По-перше, – це п’єса. Дійові особи. Поки вивчиш, хто є хто!.. По-друге, нецікавий початок. Але читаю. Примушую себе читати. Добираюсь до десятої сторінки. Якісь чудернацькі репліки логічного...
  2. Характеристика образа Беранже в пьесе Э. Йонеско “Носороги” Пьеса Э. Йонеско “Носороги” непривычная по форме, сюжету, хотя целиком понятна с точки зрения характеров. И это и не удивительно, ведь это пьеса абсурда. Именно абсурд и юмор сюжета несут в себе идею победы над страхом перед обществом, государством, перед людьми. Все эти явления навязывают человеку свои правила, свою волю,...
  3. Проблема індивідуальності під тиском масової свідомості у п’єсі Е. Йонеско “Носороги” Іжен Йонеско – визнаний метр французької літератури, один із засновників драми абсурду, письменник, в якому, за висловом французького критика Сержа Ідугіровського, співвітчизники вбачають “їдкого спостерігача, безжального колекціоніста писра людської глупоти й зразкового знавця дурнів”. Стрижнем його п’єс байдужість повсякденності й туга за сенсом буття та справжнім життям. У п’єсі Е....
  4. Сутність опору Беранже (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) П’єса видатного письменника французької літератури Ежена Йонеско “Носороги” була написана у 1959 році. Цей родоначальник “драми абсурду”, класик, у якому критики бачать “в’їдливого спостерігача, безжалісного колекціонера людської глухоти”, був тонким психологом, який закликав людство отямитися, змінити свої духовні орієнтири, щоб не скотитися у прірву бездуховності і зневіри. П’єса “Носороги” –...
  5. Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Драма Е. Йонеско “Носороги” – одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу. Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства (поза межами часу і простору). Справді, у “Носорогах” розігрується драма самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні зі суспільним механізмом. Йонеско стверджує, що ідея має ціну і сенс,...
  6. Ежен Йонеско та його п’єса “Носороги” Ежен Йонеско відзначав, що для кожної зі своїх п’єс він обирає особливий стиль і мову. Ця думка підтверджується його знаменитою драмою “Носороги”. В ній, здається, зникає явна абсурдність, а в текст проникають. не умовні, життєподібні художні елементи. “Носороги” – не “антип’єса” на кшталт “Голомозої співачки” з її донезмоги перебільшеним “англійським...
  7. НОСОРОГИ – ЕЖЕН ЙОНЕСКО П’єса на три дії і дві картини Дія перша У першій дії ми бачимо майдан провінційного містечка, де розмістилися бакалійна крамниця та кав’ярня. Літо, неділя. З’являються Жан і Беранже. Жан має рожеве обличчя, одягнений дуже дбайливо: каштановий костюм, червона краватка, накладний крохмальний комірець, каштановий капелюх. А ось Беранже зовсім інший:...
  8. Йонеско Ежен Носороги (скорочено) П’єса на три дії і дві картини Дія перша У першій дії ми бачимо майдан провінційного містечка, де розмістилися бакалійна крамниця та кав’ярня. Літо, неділя. З’являються Жан і Беранже. Жан має рожеве обличчя, одягнений дуже дбайливо: каштановий костюм, червона краватка, накладний крохмальний комірець, каштановий капелюх. А ось Беранже зовсім інший:...
  9. Йонеско Ежен Носороги (детальний переказ) (скорочено) П’єса на 3 дії Присвячується Женев’єві Серро та докторові Т. Френкелю. Дійові особи за порядком виходу на сцену Бакалійниця Жан Беранже Подавальниця Бакалійник Господиня Логік Літній Добродій Власник кав’ярні Дезі Дудар Ботар Пан Папільйон Пані Беф Пожежник Сухий Дідок Дідова дружина Численні носорожачі голови ДІЯ ПЕРША Дія відбувається на майдані...
  10. “Порівняльна характеристика новели Кафки “Перевтілення” і п’єси Йонеско “Носороги” Головним героєм новели Ф. Кафки є Грегор – звичайна людина зі звичайної сім’ї, сім’ї, яка складалася з батька, празького обивателя, що повністю розорився, матері, хворої на астму, і сестри. Для того, щоб врятувати родину від жебрацтва, Грегор повинен багато працювати. Він знаходиться у постійних роз’їздах. Одного разу, залишившись вдома, Грегор...
  11. До проблеми розуміння змісту роману Ежена Йонеско “Носороги” Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 року (нерідко датою його народження помилково називають 1912 рік) в румунському місті Слатін. Його батько був румуном, а мати – француженкою, відтак Йонеско був пов’язаний з двома національними культурами. Дитинство він провів у Франції (відразу після народження хлопчика батьки переїхали до Парижа), а роки...
  12. Сюжет драми Ионеску “Носороги” Площа в провінційному містечку. Крамарка обурено сичить вслід жінці з кішкою – Хатня господарка відправилася за покупками в інший магазин. Жан і Беранже з’являються майже одночасно – проте Жан корить приятеля за запізнення. Обоє всідаються за столиком перед кафе. Беранже погано виглядає: із працею тримається на ногах, позіхає, костюм пом’ятий,...
  13. Урок вивчення п’єси Е. Ионеско “Носороги” Тема уроку: Е. Йонеско “Носороги”. Символічний сенс сюжету. Сатирично-гротескне змалювання процесу “омасовлення” людей. Проблема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Система образів. Мета уроку: познайомити учнів із життям та літературною діяльністю французького драматурга XX ст. Ежена Йонеско – представника “театру абсурду”, розкрити зміст п’єси “Носороги”; розвивати вміння...
  14. “Театр абсурду” Ежена Йонеско Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско (1909-1994) увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик “театру абсурду”. Сам Йонеско завжди говорив, що “театр абсурду” почався саме з його перших п’єс, з “Голомозої співачки”, “Стільців”, “Жертв обов’язку”. Хоча значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонеско вважав прихід...
  15. ЙОНЕСКО, Ежен (1912 – 1994) ЙОНЕСКО, Ежен (Ionesco, Eugene – 26.11.1912, Брашов, Румунія – 28.03.1994, Париж) – французький драматург. Його батько був румуном, а мати – француженкою, відтак Йонеско був пов’язаний з двома національними культурами. Дитинство він провів у Франції (відразу після народження хлопчика батьки переїхали до Парижа), а роки юності –...
  16. ЕЖЕН ЙОНЕСКО (народився 1912) Ежен Йонеско, французький драматург, народився 26 листопада 1912 року в Румунії, у місті Слатіно. Його батько, адвокат за професією, був румуном, мати – француженкою. Ледь дитині виповнився рік, родина переїхала до Франції. Рідною мовою для Ежена Йонеско стала французька. І своєю батьківщиною він завжди вважав і продовжує вважати...
  17. “Ніщо не звеселяє душу людини так, як споріднена праця” Видатний український філософ і письменник Григорій Сковорода написав багато творів, але він відомий не тільки цим. Крім цього, Григорій Сковорода також запам’ятався тим, що від нього походила безліч дуже цікавих і корисних висловлювань, які, як мені здається, дуже добре відображають реальне життя і його нинішнє, поточний устрій. Він відмінно розбирався...
  18. Твір до ЗНО “Мета – ніщо, рух до мети – все” Життя кожної людини підпорядковано Великій Меті. В кожного вона своя. На шляху до неї люди долають багато перешкод та переживають нескінченну череду різноманітних події, як позитивних, так і драматичних. Для багатьох досягнення мети триває майже все життя. Тому доцільним постає питання: чи доцільним є підпорядковувати все життя їй? Можливо, саме...
  19. “Ніхто не забутий, ніщо не забуто” за творами О. Твардовського “Хто ховає минуле ревниво, той навряд чи з майбутнім в ладу” О. Твардовський. Ми всі в боргу перед минулим і майбутнім. Кожен з нас відповідає за свій час, за те, як він це майбутнє готує. Але відповідальності не буває без пам’яті про минуле, без причетності до подій. “Я жив, я...
  20. Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) Наталка – дочка Терпилихи – головна героїня п’єси Івана Котляревського, вона живе зі своєю матір’ю в селі, куди вони переїхали після смерті батька. Дівчина напрочуд хороша, інші матері ставлять її...
Ніщо так не дивує мене, як банальність (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”)
«
»