Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Неоромантизм поезії Олени Воза

Неоромантизм поезії Олени Воза

Романтизм Як літературну течію виник на початку XIX століття, але відновився через сто років в обновленій формі неоромантизму. Із самого початку головними темами романтизму були протиставлення мрії й дійсності, буденного й героїчного, надзвичайного. Романтики зображували виключенню, особливі характери, які розкривалися в надзвичайних обставинах, але якщо властиво романтизм часто грішив відривом від дійсності, прагненням зобразити екзотичні й навіть фантастичні ситуації, змальовані химерними, контрастними і яскравими фарбами, представники

неоромантизму описували тими ж засобами дійсність першої половини XX сторіччя, насичену реальними революційними перетвореннями, війнами, боротьбою

Великі, надзвичайні події відбувалися на очах поетів і письменників, їх не треба було переносити в потойбічний мир, історичне минуле або в далекі країни. Більш того – значна частина художників безпосередньо брала участь у боротьбі, а не тільки оспівувала борців, що, природно, створювало реалістичність через теперішнє знання теми

Початок будь-яких історичних буремних пор мимоволі будило в людях мрії й надію, вимагало не тільки раціонального, а й емоційного

трактування того, що відбувалося. Але, крім більшої наближеності до дійсності, неоромантизм мав ще одну істотну відмінність від перебігу-попередника: політичну обумовленість, що розкинуло естетично близьких художників по різних таборах – “революційні романтики”, що ідейно грунтувалося на своєрідному месіанізмі світової пролетарської революції, і неоромантизму національно-визвольної боротьби, що придбав розквіт трохи пізніше: напередодні й під час Другої світової війни

Особливе місце займає в цьому напрямку “Празька школа” українських письменників, учасниками якої були такі яскраві художники як Євгеній Маланюк, Олексій Стефанович, Юрій Драган, Олег Ольжич, Юрій Липа й Олена Віз. Неоромантичние основи підсилювалися в цієї групи синтезом символистичних, імпресіоністичних і реалістичних засобів поетичного створення. Творчість О. Воза відрізнялося серед Творчості інших представників “Празької школи” особливою темою, яку можна назвати “любов і боротьба”, або “чоловік і жінка в боротьбі”. Цей мотив виник не випадково: його покликала до життя біографія самої Олени Воза. Ця жінка, що у дитинстві не знала навіть української мови, після одруження стала одним з видатних діячів українського національно-визвольного підпілля й загинула в боротьбі з німецьким фашизмом. Хто сказав, що великі почуття залишилися в сивій давнині? Любов привела О. Віз до боротьби И залишилася в її творчості назавжди. Їхні вірші мають автобіографічний елемент, але не зводяться до автобіографії. Швидше за все це роздумування над ролями чоловіків і жінок, які пристали до боротьби, які, на думку О. Воза, не однакові:

Тому що ми лише жінки У нас душу – колодязь, З якої ви п’єте: змагайся й кріпися

Інакше кажучи, на її думку, призначення жінки – морально підтримувати борець^-борця-людини-борця, надихати їх на боротьбу, а вже потім приймати в ній участь особисто, тому що саме життя не дозволяє зі спокійною совістю обмежуватися господарством і звичайними “жіночими обов’язками”:

Що нам щастя солодких звичок У незмінних обіймах будинку – Може завтра вже нас відкличе Канонада грізного грому

Чоловіки повинні бути першими, їхня справа – відкривати нові шляхи й вставати до бою, бути першопрохідниками боротьби, подавати приклад. І це не означає, що жінки залишаються пасивними:

Ми ж, радістю життя вас напоївши доверху Без металевих слів і без подихів даремних По ваших же слідах підемо хоч на смерть

Отже, розмежування ролей, але разом з тим і єдність в ім’я загальної ідеї – звільнення Батьківщини. Боротьба майже така ж, але й інша: у ній менше жорстокості, більше жертовності й натхнення, менше крові й більше мрії, романтики в кращому значенні цього слова, більше світла. Цим, насамперед, і залучає поезія Олени Воза: чутлива, емоційна, але позбавлена манірності й “подихів даремних”. Не кожний здатний зберегти туманність у вихрі боротьби, але Возу це вдалося. Тому не треба забувати, звертаючись до поезії національно-визвольної боротьби, про вірші Олени Воза, як про гуманність, збереженої в часи непримиренності й змушеної жорстокості. Ніколи не слід забувати про світло й радість життя


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ Олени – неоромантичний ідеал сильної, вольової особистості (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) У 80-х – 90-х роках XIX століття в Україні значного розвитку набув феміністичний рух, ініціатором якого була Наталя Кобринська, відома на той час письменниця і громадський діяч. Проблема емансипації жінок виникла тому, що в кінці XIX століття українки перебували у нерівноправному становищі порівняно з чоловіками: вони не мали права навчатися...
  2. Життя й героїчна смерть Олени Теліги Україну може врятувати новий тип українця, що вміє жити, творити і вмирати для своєї нації. О. Теліга Скільки в собі поєднала витончена і яскрава поезія Олени Теліги: мужність у боротьбі за Україну і жіночу ніжність, протест проти міщанства і вишуканість, ліричний артистизм і громадянську пристрасність! Це дивне рідкісне поєднання позначило...
  3. Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени Ляуфлер? (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська у повісті “Людина” показує важку і, як на той час, безперспективну боротьбу за своє право бути людиною. Сама письменниця деякий час захоплювалася так званим жіночим рухом. Вона мріяла про звільнення жінки від кайданів соціального і побутового рабства, закликала жіноцтво боротися за свою людську гідність, здобувати освіту, бути здатними...
  4. Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок. Зрозуміти...
  5. “He треба слів! Хай буде тільки діло!” (життя і творчість Олени Теліги) Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. О. Теліги Дмитро Донців назвав Олену Телігу “поетесою вогняних меж”. У долі її й справді було багато межових ситуацій: між щастям і горем, успіхом і поразкою, життям і смертю. Вона з’явилася, спалахнула і згоріла, наче зірка, блиснула і...
  6. Джерела конфлікту Олени й Петра Суркова Очевидно, джерела конфлікту Олени й Петра Суркова варто шукати в першій бурхливій сварці героїв (кінець 3-й частини) і в роздумах Олени про те, як міняє людину влада над людьми, народжуючи навмисну брутальність як стиль поводження “Точно Вам хотілося здатися переді мною й вашими товаришами більше монументальними, чим ви є насправді”,-...
  7. Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про...
  8. У чому справжнє щастя? (за оповіданням Олени Пчілки “Сосонка”) У чому справжнє щастя? (за оповіданням Олени Пчілки “Сосонка”) Мене дуже схвилював твір “Сосонка” Олени Пчілки, бо я збагнула, що його зміст набагато глибший, ніж здається на перший погляд. У сосонці я побачила не деревце, яке восени красувалося вічнозеленим вбранням серед сусідок – беріз та липок, що втратили своє листя,...
  9. Образ Олени Ляуфер Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер...
  10. Неоромантизм ранніх творів Максима Горького Неоромантизм ранньої творчості Максима Горького був зумовлений життям і творчими пошуками молодого письменника. У період наростання революційного руху потрібно було сказати нове, героїчне слово, тому потрібний був новий герой у літературі. Герої революційно-романтичних творів Максима Горького – “Макар Чудра”, “Стара Ізергіль”, “Пісня про Сокола”, “Пісня про Буревісника” – народжені його...
  11. Ідея патріотичного оптимізму та життєлюбства у творчості Олени Теліги Олена Теліга (Шовгенева у дівоцтві) – яскрава постать у розвитку України як у мистецькому, так і в історичному контексті. Це насамперед людина-патріот, бо свідомо обирає шлях боротьби за незалежність рідної землі. Перебуваючи за кордоном у 1939-1941 рр. у Кракові (Польща), вона очолювала літературно-мистецьке товариство “Зарево” і під керівництвом Олега Ольжича...
  12. Відповіді до теми: “Творчий шлях Олександра Олеся. Неоромантизм” 1. Із чого починалося творче життя О. Олеся? Першою його поетичною збіркою була “З журбою радість обнялась…” У ній відобразилися ідеалістичні погляди молодого поета, які стали грунтом для його подальших творчих пошуків. Вже в цій збірці поезії відзначаються великою му – шкальністю. 2. Назвіть найхарактерніші риси ранньої поезії (за збіркою...
  13. Характеристика образа Олени в трагедіях Еврипида Олена – персонаж трьох трагедій Еврипида: “Троянок”, “Олени” і “Ореста”. Дві з них, “Троянки” і “Орест”, представляють традиційний образ Е. – невірної дружини, що втекла з Парисом, і винуватниці лих, що обрушилися на Елладу. У трагедії “Олена” Еврипид зображує Е. невинної. У трагедії “Троянки” зображене відведення в рабство знаменитих троянських...
  14. Еволюція характеру Олени Еволюція цього характеру психологічно недостатньо вмотивована, ненатуральність надто швидкого переродження дівчини очевидна. На створенні цього образу в певній мірі відбилися ті буржуазні філософські і психологічні теорії, за якими поведінка людини визначається нібито неусві-домленими, біологічними інстинктами. Образ енергійної Олени, як і безвольних Василя й Андрюші, які при першій життєвій невдачі зневірюються...
  15. Неоромантизм ранньої новелістики Гончара (“Весна за Моравою”, “Модри Камень “Ілонка”, “Гори співають”) Героїка днів війни продовжувала хвилювати О. Гончара після завершення ним роману “Прапороносці”. У кінці 40-х і на початку 50-х років він пише цілу низку новел: “Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “Ілонка”, “Гори співають” та ін., які багато в чому були співголосні з “Прапороносцями”. Гончар проявив себе блискучим новелістом, який поєднував...
  16. Біографія Теліги Олени В її елегантно-карбованих віршах, небезпідставно названих критикою “приватними листами світові”, вимальовується яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. Власне, у цьому й полягав сенс життя нескореної поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в Києві у Бабиному Яру 21 лютого (за іншими джерелами – 13...
  17. Образ Олени роман Фауст Олена – перенесене в трагедію з грецької міфології ідеальне втілення краси. Надбання Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, проте естетичний ідеал, що з’явився йому, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, співвідношувана з античністю, –...
  18. Переказ оповідання “Сосонка” Олени Пчілки Олена Пчілка – знаний літературний майстер. Найулюбленішим її оповід-ням для мене є “Сосонка”. Це історія про людську несправедливість. Авторка п казує дві родини – селянську та панську. Головним героєм твору є хлопчик із лянської сім’ї Івась. Його доля дивним чином переплітається із долею малень Сосонки, яку вони разом із батьком...
  19. Принципи “чистого мистецтва” в поезії – ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ середини – другої половини XIX ст. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст. Принципи “чистого мистецтва” в поезії У середині XIX ст. теорія “чистого мистецтва” (“мистецтва для мистецтва”), відома ще від античних часів, набула “нового дихання”. У Франції її прихильники – поети...
  20. Глибинні зрушення в поезії початку XX ст. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст. Життєвий і творчий шлях австрійського поета Райнера Марії Рільке. “Орфей, Еврідіка, Гермес”, “Ось дерево звелось” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 21 Тема. Глибинні зрушення в поезії початку XX ст. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст. Життєвий і творчий шлях австрійського поета Райнера Марії Рільке. “Орфей, Еврідіка, Гермес”, “Ось дерево звелось” Мета: ознайомити...
Неоромантизм поезії Олени Воза
«
»