Неоднозначність образу головного героя твору Бертольда Брехта “Життя Галілея”. Інтелектуальний характер драми
УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас
II семестр
ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.
УРОК № 35
Тема. Неоднозначність образу головного героя твору Бертольда Брехта “Життя Галілея”. Інтелектуальний характер драми
Мета: допомогти учням розкрити неоднозначний образ Галілея, основну думку та її художнє втілення у творі; розвивати навички аналізу драматичних творів, виділення головного, образне й логічне мислення; розширювати кругозір учнів; виховувати почуття відповідальності, активної громадянської позиції.
Обладнання:
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. “Брехт розпочав роботу над п’єсою, коли в газетах з’явилося повідомлення про розщеплення атома урану. В умовах існування фашистської диктатури наукове досягнення німецьких дослідників стало страшною загрозою для людства. Проблема набирає характеру соціального і водночас – суто по-людськи – етичного. Брехт поєднує обидва плани, пише виразну, ми сказали б, інтелектуальну п’єсу з властивим авторові панівним логізмом,
Але проблематика п’єси значно ширша. Насамперед, це думки про тернисті шляхи духовної еволюції, про народність як категоричний імператив, про трагедію піонерів людського пошуку, про трагедію існування відчужених від людини сил, які, вивільнюючися з-під влади людини, починають своє ошелешливе існування”, – так починає свою літературознавчу статтю про п’єсу Б. Брехта “Життя Галілея” видатний український поет і дослідник творчості В. Стус. Тонкощі й суперечності образу вченого, ідею та значення твору ми й будемо з’ясовувати на уроці.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Формування вмінь і навичок учнів
1. Літературний диктант
1) Що побачив Галілей у телескоп, після чого сказав, що “небо скасоване” у такому вигляді, як його уявляли: сферичне склепіння, небесна твердь? (Чотири супутники Венери)
2) Чому Сагредо, друг Галілея, з глибоким розпачем вигукує: “Нещасна та година, коли людина відкриває істину!”? (Боїться за Галілея, якому загрожує суд інквізиції.)
3) Як Галілей збирався довести Консиліуму, що він за допомогою дослідів довів правоту Коперника? (Просив повірити не розрахункам, як Коперник, а своїм очам.)
4) Продовжте слова Галілея: “Сума кутів трикутника не може бути змінена…” (На догоду курії (владі))
5) Чого чекали учні від свого учителя, коли того викликали на суд інквізиції? (Що він не зречеться свого вчення.)
6) Що підштовхнуло Галілея до зради? (Йому показали знаряддя тортур.)
7) Яку книгу написав Галілей під інквізиторським наглядом? (“Бесіди”)
8) Чому в ученого різко зіпсувався зір? (Він копіював книгу при місячному сяйві.)
9) Чому Галілей не подав руку своєму учневі, який приїхав його відвідати? (Уважав себе не гідним прощення.)
10) Хто перевіз рукопис Галілея через кордон? (Андреа)
11) Що з їжі передають Галілею, що дуже його порадувало? (Двох гусей)
12) Якою була б клятва вчених-природознавців, згідно з думками Галілея, коли б він вистояв? (Застосовувати свої знання тільки на благо людства.)
2. Колективна робота над образом головного героя Галілео Галілея
У чому його суперечливість? (У поєднанні прагнення до встановлення наукових істин і відмови від них заради безпеки й власного благополуччя.)
Визначте позитивні та негативні риси героя.
Позитивні риси | Негативні риси |
Самовідданість у праці; Геніальність; Любов до науки, до книги; Служіння істині | Надання переваги задоволенню потреб у добрій їжі, комфорті; Безвідповідальність, схиляння перед сильними світу цього |
Коментар. Галілей у п’єсі Брехта – суперечлива особистість: він великий учений, але зрадив науку; він не боїться залишатися в місті, охопленому епідемією чуми, щоб не переривати свої наукові досліди, але, побачивши знаряддя тортур, зрікається свого наукового відкриття.
Протиріччя між духовним і плотським у постаті Галілея відображує конфлікт двох філософських систем, двох поглядів на світ і на людину в цьому світі. Галілео сам, власноруч творить новий час, але й відчуває смертельний страх перед часом, що минає. Цей конфлікт двох епох, які так переплітаються в одній людській долі, розв’язується капітуляцією видатного новатора перед старим. Брехтівський Галілей так і не спромігся, не знайшов у собі сили виголосити знамените: “А все-таки вона крутиться!”
Відмовляючись від легендарного сюжету, пов’язаного з людською пам’яттю про Галілея, Брехт розвінчує, засуджує свого героя. “Галілей, – зауважував Брехт, – урешті-решт знищив не лише себе як особистість, а й найціннішу частину своєї наукової праці. Церква (тобто влада) захищала біблійне вчення тільки для того, щоб захистити себе, свій авторитет, своє право гнобити й експлуатувати. Люди зацікавилися вченням Галілея про небесні тіла лише тому, що страждали від гніту церкви. Галілей зрадив справжній прогрес, коли зрікся; він покинув людей напризволяще. Астрономія стала знову лише однією із спеціальностей, галуззю вчених, аполітичною, ізольованою. Церква відокремила проблеми небес від проблем землі, зміцнила своє панування й охоче визнала згодом нові рішення”.
Брехт називає у своїй п’єсі сумні наслідки Галілеєвого зречення: Декарт сховав у шухляду свій трактат про природу світла; Федерцоні “знову шліфує лінзи в якийсь маленькій крамниці”, Фульганціо “зрікся науки і повернувся в лоно церкви”. Торжествує старий світ.
Брехт уважав, що трагедія Галілея мала переконати глядача в необхідності послідовної боротьби за ідеали гуманізму.
Брехт створив філософську драму і за своїм змістом, і за своєю суттю. “Життя Галілея” є драмою не лише про події далекого минулого (за часом дії) і навіть не лише про надзвичайно складні проблеми, з якими зіткнулося людство в трагічному XX ст., а твором, що ставить вічні питання, які супроводжують історію людства та його цивілізації: чи зможе врешті-решт світ стати мирним, світлим і що є важливішим для людства – революційні зміни чи еволюційний розвиток?
3. Визначення наявних у п’єсі рис “епічного театру”
(Інтелектуальна розповідь, формування світогляду, освіта глядача, аргументованість, пізнання та ін.)
4. Самостійне опрацювання статті В. Стуса “Про п’єсу
Б. Брехта “Життя Галілея””
IV. Домашнє завдання
Підготуватися до контрольної роботи за темами: “Поети “срібної доби” російської поезії (О. Блок, А. Ахматова, Б. Пастернак)”, “Література другої половини XX ст. (Б. Брехт “Життя Галілея”)”.
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа “Мікрофон”
Продовжте речення.
– “Образ Галілея у п’єсі Б. Брехта я вважаю…”
(2 votes, average: 2.50 out of 5)