Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Натуралізм

Натуралізм

XIX СТОЛІТТЯ

Натуралізм

Натуралізм (фр. паіигаїіше від лат. паїигаїіз – “природний, природній”) – літературний напрям, що склався в останній третині XIX століття (1870-1890), пізня стадія розвитку реалізму (або позитивізму) в літературі кінця XIX – початку XX століття.

Для нього була характерною настанова на фотографічно точне й неупереджене зображення дійсності, під якою насамперед розумілося матеріально-побутове довкілля, а також людського характеру, що бачився крізь через призму фатальної зумовленості фізіологічною природою

та середовищем. Натуралісти намагалися зробити свої твори “клінічно точними документами” дійсності, її точною фотографією. Вони закликали не уникати малювання неприємних деталей навколишнього світу, залюбки показувати життя соціального дна, відтворювати хворобливу психіку людини, її сексуальні звички.

На програмі цього напрямку позначився вплив природничих наук (насамперед фізіології) та позитивістська філософія. Натуралісти намагалися перенести у художню творчість принципи дослідження, притаманні науці, наполягали на тому, що митець у своїй діяльності має бути подібним до вченого.

Філософським

обгрунтуванням натуралізму слугували теорія еволюції Ч. Дарвіна, філософський позитивізм О. Конта, естетичні побудови Іполита Тена. Останній ще в 1864 році заявив, що “порок і чеснота є такими ж продуктами, що й цукор і купорос”. Письменники прагнули до найбільш безпристрасного й об’єктивного відтворення реальності методами літературного “протоколювання”, до перетворення романів на “людський документ” про стан суспільства в певному місці й часу. Текст був покликаний являти собою настільки ж точний “відбиток” дійсності, як і фотографія. Публікація багатьох добутків супроводжувалася скандалами, тому що натуралісти не соромилися відверто фіксувати побут брудних нетрів, злачних місць і борделів – тих місць, які в більш ранній літературі зображувати було не прийнято.

Людину та її вчинки розуміли як такі, що зумовлені фізіологічною природою, спадковістю й середовищем – соціальними умовами, побутовим і матеріальним оточенням. Натуралізм виник під впливом бурхливого розвитку природничих наук і може розглядатися як перенесення наукових методів спостереження й аналізу в галузь художньої творчості. Письменники-натуралісти у написанні своїх творів опиралися на ретельне вивчення побуту, умов праці своїх героїв, технологій і інструментів, клінічних звітів, медичних праць. Природничо-наукове пояснення будь-яких людських учинків дією “крові й нервів” (вислів Золя) приводило натуралістів до сумнівів у наявності в людини свободи волі. Детермінізм найчастіше переходив у них у фаталізм і крайній песимізм.

Ключова відмінність натуралізму від класичного реалізму полягає в тому, що герої натуралістичних творів не несуть відповідальності за своє життя, у них просто немає вибору. Багато персонажів натуралістичної літератури – безпомічні продукти навколишнього середовища й поганої спадковості яких рухають по житло тваринні інстинкти, задоволенню же цих інстинктів заважають непереборні соціально-економічні реалії.

Принципи натуралізму простежуються вже в романах братів Гонкурів і Джорджа Еліота, опублікованих у 1860-1860-ті роки. Однак першим термін “натуралізм” використовував для позначень;; власної творчості Еміль Золя – автор теоретичних робіт “Експериментальний роман” (1880), “Романісти-натуралісти” (1881) і “Натуралізм у театрі” (1881). Навколо Золя групувалися такі письменники, як Гі де Мопассан, Альфонс Доде, Гюїсманс і Поль Алексіс. Після виходу збірки “Меданські вечори”(1880) з відвертими оповідями про нещастя франко-прусської війни (зокрема, мопассанівською “Пампушкою”) за ними закріпилася назва “меданської групи”.

Натуралістичний початок у літературі найчастіше зазнавало критики за брак художності. Наприклад, І. С. Тургенєв писав з приводу одного з романів Золя, що “там багато копирсаються в нічних горщиках”. Критично ставився до натуралізму й Гюстав Флобер, у якому французькі критики спочатку бачили мало не ідейного проводиря нової школи. Золя підтримував дружні стосунки з багатьма художниками-імпресіоністами, які перетиналися з ним у своєму прагненні до гранично точної фіксації реальності.

Наприкінці 1880-х деякі письменники-натуралісти (передусім Гюїсманс) перейшли на позиції символізму, тоді як Золя продовжував протоколювати соціальні реалії сучасної йому Франції в 20-томній серії романів “Ругон-Маккари”. Слава французького письменника гриміла далеко за межами Франції. Данину моді на побутову описовість віддали німецькі, скандинавські, португальські, чеські та російські письменники.

У своєрідну школу за межами Франції натуралізм склався лише в Італії (веризм) і в США. Американські письменники-натуралісти – Теодор Драйзер, Стівен Крейн, Френк Норріс, Джек Лондон, Джон Стейнбек – нещадно фіксували реалії повсякденного життя на околицях суспільства, на полях бою й у міських нетрях (там, де селилися іммігранти). Загалом їхні твори ще песимістичніші, ніж романи Золя.

Натуралістичні елементи можна також спостерігати у творчості Франца Кафки та Джеймса Джойса.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. НАТУРАЛІЗМ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ЕМІЛЬ ЗОЛЯ ЛЕКЦІЯ 26 НАТУРАЛІЗМ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ЕМІЛЬ ЗОЛЯ 1. Течія натуралізм, її характерні риси. 2. Е. Золя – теоретик натуралізму в художній літературі. 3. Тематичне розмаїття романів Е. Золя: “Нана”, “Черево Парижа”, “Пастка”. 1. Течія натуралізм, її характерні риси У другій половині XIX ст. реалізм у Франції переріс в натуралізм...
  2. ЛІТЕРАТУРА РЕАЛІЗМУ ЛІТЕРАТУРА РЕАЛІЗМУ Приблизно від середини до останньої чверті XIX століття “погоду” у всесвітньому літературному процесі робили переважно письменники-реалісти. Росіяни Ф. Достоєвський і Л. Толстой впевнено прийняли естафету французів Стендаля, О. Бальзака, Г. Флобера, англійця Ч. Діккенса і пішли далі своїх попередників. Досить згадати твори тієї доби, які увійшли до скарбниці...
  3. “Еміль Золя як теоретик французького натуралізму” Літературний натуралізм являє собою пізню стадію розвитку реалізму. Також іноді під натуралізмом мається на увазі схоже поняття – прагнення до зовнішньої подібності деталей літератури реальному життю, зображення певних одиничних явищ з униканням типізації чи узагальнень. Існує багато письменників, які творили в рамках цього поширеного і популярного жанру натуралізму. Вони займали,...
  4. Эмиль Золя Эмиль Золя один з найбільших французьких письменників II половини XIX століття. Він був творцем теорії натуралізму – напрямок, що виникло в 60-80р. XIX століття. У своїх численних статтях він виклав і обгрунтував теорію, натуралізму як нового і єдиного методу в літературі: самою знаменитою теоретичною роботою Золя є “Експериментальний роман”. Натуралізм...
  5. Эмиль Золя (1840-1902) Эмиль Золя один з найбільших французьких письменників II половини XIX століття. Він був творцем теорії натуралізму – напрямок, що виникло в 60-80р. XIX століття. У своїх численних статтях він виклав і обгрунтував теорію, натуралізму як нового і єдиного методу в літературі: самою знаменитою теоретичною роботою Золя є “Експериментальний роман”. Натуралізм...
  6. “Основні напрямки розвитку світової літератури ХІХ століття” ХІХ століття – це час стрімкого розвитку промисловості, науково-технічного прогресу та занепаду релігійних вірувань. Основним гаслом цього періоду є свобода. Але кожен народ, кожна держава тлумачить волю по-різному. ХІХ століття – це теж доба індустріальної революції в Сполучених Штатах Америки та Європі, період становлення міської культури. Через вплив модерних здобутків...
  7. (КР) Контрольна робота з теми “Роман ранньомодерністської доби” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС ІI семестр 3. РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ УРОК № 68 Тема. (КР) Контрольна робота з теми “Роман ранньомодерністської доби” Мета: виявити рівень знань, умінь та навичок учнів із метою контролю та корекції; поглибити знання з теми й систематизувати їх; розвивати пам’ять, зв’язне писемне мовлення, уміння...
  8. ЕМІЛЬ ЗОЛЯ ЕМІЛЬ ЗОЛЯ (1840-1902) Еміля Золя називали “революціонером в літературі” (Гі де Мопассан), “етапом у свідомості людства” (Анатоль Франс). Його мову характеризували як могутню, а творчість як безкомпромісну, чесну. Але чи не найточніше визначив сутність цього великого письменника Генріх Манн: на його думку, Золя “не лише писав твори, а й утверджував...
  9. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття літератури. Реалізм як напрям у світовій літературі УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ВСТУП УРОК № 2 Тема. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті XIX ст.; зв’язок із розвитком природничих наук. Видатні майстри соціальної прози: Стендаль, О. де Бальзак, Г. Флобер, Ч. Діккенс, Г. Джеймс,...
  10. Узагальнення та систематизація матеріалу, вивченого впродовж навчального року УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС ІI семестр 4. ПІДСУМОК УРОК № 69 Тема. Узагальнення та систематизація матеріалу, вивченого впродовж навчального року Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчений упродовж навчального року матеріал, з’ясувати учнівські інтереси, читацькі уподобання; розвивати пам’ять, навички виокремлення головних рис, індивідуальних стилів письменників, уміння аналізувати твори, характеризувати...
  11. Е. Золя – французький письменник, теоретик натуралізму. Життєвий і творчий шлях письменника. Цикл романів “Ругон-Маккари” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС ІI семестр 3. РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ УРОК № 57 Тема. Е. Золя – французький письменник, теоретик натуралізму. Життєвий і творчий шлях письменника. Цикл романів “Ругон-Маккари” Мета: ознайомити із життям і творчістю письменника, викликати до них інтерес; дати поняття про натуралізм як літературний напрям; розвивати...
  12. Философско-эстетические погляди Флобера Гюстав Флобер (1821-1880) – сполучна ланка між бальзаківським етапів реалізму першої половини XIX в., реалізму, що вийшов з надр романтизму й піднявся на принципово новий щабель в эстетическом освоєнні дійсності, і етапом так званого натуралізму, представленим у другій половині XIX в. Э. Золя і його школою. Уже в отроцтві з...
  13. ЛІТЕРАТУРА 1871-1914 РОКІВ ЛІТЕРАТУРА 1871-1914 РОКІВ “НА РУБЕЖІ ВІКІВ МІЙ ВІК ТЕЧЕ” Нас оточує застійне, важке повітря. Стара Європа впадає у сплячку в такій гнітючій, затхлій атмосфері… Світ гине, задушений своїм полохливим і підлим егоїзмом. Світ задихається. Відкриймо ж бо вікна! Впустімо вільне повітря! Нехай на нас повіє подихом героїв. Ромен Роллан На...
  14. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Е. ЗОЛЯ, О. ВАЙЛЬД РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ Е. ЗОЛЯ, О. ВАЙЛЬД КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Роман ранньомодерністської доби. Е. Золя, О. Вайльд” 1. Визначте естетичні принципи натуралізму. Натуралізм передбачає: уподібнення методу наукового дослідження; точність в описі зовнішнього середовища; зображення людини як біологічної істоти; відтворення дрібних деталей обстановки; формальну відмову від узагальнень,...
  15. Відображення фізіологічних аспектів людського життя та його соціальної панорами у романі Е. Золя “Жерміналь” ЗАНЯТТЯ 17 Тема: Відображення фізіологічних аспектів людського життя та його соціальної панорами у романі Е. Золя “Жерміналь” ПЛАН 1. Течія натуралізму у французькій літературі XX століття. 2. Витоки творчості Е. Золя. 3. Історія написання роману. 4. Образи головних героїв. 5. Трагедія кохання. 6. Трагічна доля французького народу. Завдання для підготовчого...
  16. Місце “Кар’єри Ругонів” у циклі романів Е. Золя про історію одного роду Е. ЗОЛЯ, О. ВАЙЛЬД РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ Е. ЗОЛЯ, О. ВАЙЛЬД Місце “Кар’єри Ругонів” у циклі романів Е. Золя про історію одного роду Основи “точного” вивчення суспільства заклав, як відомо, О. де Бальзак. Еміль Золя стверджував, що натуралізм, порівняно з реалізмом, – крок уперед. Письменник був переконаний, що все: суспільство, природа, людина – розвиваються...
  17. Розвиток європейської прози на межі 19-20 століть Розвиток європейської прози на межі 19-20 століть Характеризуючи європейську літературу та культуру другої половини 19 століття, необхідно проаналізувати такі напрямки як натуралізм та символізм. Натуралізм в літературі склався в останній третині ХІХ століття. Він прагнув до об’єктивного, точного і безпосереднього зображення реальності. Натуралізм зародився і програмно оформився передусім у Франції....
  18. Основні тенденції розвитку світової літератури ІІ половини ХІХ століття 1. Основні тенденції розвитку світової літератури ІІ половини ХІХ століття. У цей період відбувається гострий конфлікт між протилежними тенденціями. Загальний художній занепад проявляється вже у творчості письменників-натуралістів.(див. натуралізм).До 60-70 років відноситься виникнення імпресіонізму у Франції, згодом в Німеччині та інших країнах.(див. імпресіонізм). Першими власне декадентськими течіями є символізм, батьківщиною якого...
  19. Які літературні течії набули свого розвитку в XX ст.? Література XX ст. вражає своїм розмаїттям. Наприкінці XІX ст., розчаровуючись у тимчасових ідеалах та засобах їх художнього втілення в літературних творах, письменники майже повністю відмовляються від творчого методу, що дістав назву критичного реалізму. До початку XX ст. критичний реалізм вичерпав свої можливості і занепав. Розчарування письменників у цьому творчому методі...
  20. Е. Золя “Кар’єра Ругонів”. Новаторство та художні особливості роману УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС ІI семестр 3. РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ УРОК № 61 Тема. Е. Золя “Кар’єра Ругонів”. Новаторство та художні особливості роману Мета: повторити, систематизувати вивчене; допомогти учням краще усвідомити художні особливості твору; розвивати навички аналізування великого епічного твору, висловлювання власних думок та обгрунтування їх прикладами з...
Натуралізм
«
»