Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник” – п’єси, написані у 1818-1819 роках

“Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник” – п’єси, написані у 1818-1819 роках

Уперше вони були виставлені на сцені 1819 року. Як пише С. Стеблін-Камінський, ролі виборного в першій п’єсі і Чупруна в другій спеціально були написані для М. Щепкіна. П’єси Котляревського поклали початок новій українській драматургії і українському національному світському театрові.

Перші біографи Котляревського відзначали великий успіх п’єс драматурга, поставлених Полтавським театром. Так, зокрема, О. Терещенко писав про “Наталку Полтавку”: “Вона була прийнята з гучним схваленням, а ім’я творця повторювалось з любов’ю

не тільки в усій Малоросії, але й у багатьох місцях Великороси і в обох столицях. Через деякий час у Полтавському ж театрі з’явився “Москаль-чарівник”, також прийнятий громадою схвально. Цей “Чарівник” примітний ще як п’єса, в якій вповні засяяв талант народного артиста М. С. Щепкіна. Багато людей у Полтаві пам’ятають, як Щепкін, на бідному театрі, всіх захоплював. Розкриттям своїх обдаровань у виконанні ролей з народного життя він зобов’язаний Котляревському, який бачив у ньому першокласного артиста; передбачення його виправдались”.

Кременчука, а в травні 1819 року – невідомо

куди. Слід думати, що виїжджав він разом із Полтавським театром. З листа письменника до М. Гнєдича (1821) видно, що ” Наталка Полтавка ” ставилась не тільки на Полтавщині, але й у Чернігівській та Харківській губерніях (у Харкові 21 січня 1821 року, у бенефіс М. ІДепкіна). Ми вже згадували про вистави в Кременчуку… Своєрідністю театрального життя тих часів були часті виїзди на гастролі, бо в невеликих містах театр, навіть з різноманітним репертуаром, довго проіснувати не міг. З літопису М. ІДепкіна відомо, що Полтавський театр виїжджав у Ромни (1818-1821), Харків (1819), Кременчук (1819).

Тепер у літературних колах Росії Котляревський став відомий не тільки як пост і педагог, але й драматург. Як свідчив О. Терещенко, Котляревського обрали членом харківського Товариства прихильників виборної словесності, 1821 року – почесним членом Вільного товариства прихильників російської словесності в Петербурзі. Рекомендував його член товариства, відомий російський письменник Микола Гнєдич (Гнідич), який учився в семінарії в Полтаві на 15 років пізніше (а не разом, як зазначали деякі біографи), потім він учився у Харківському колегіумі й Московському університеті. 1811 року його обрано в дійсні члени Російської академії. Працював він у Публічній бібліотеці в Петербурзі. Відомий він своїм перекладом “Іліади” на російську мову. Влітку не раз приїжджав на Україну (зокрема до Полтави, де й познайомився з Котляревським).

Товариство пропагувало ідеї патріотизму, гуманного ставлення до народу, високих обов’язків письменника перед народом. Напрям його ідей висловив М. Гнєдич: “Письменник своїми поглядами діє на погляди суспільства і чим він багатший обдарованням, тим наслідки неминучіші. Погляд є властитель світу… Перо пише, що накреслюється на серцях сучасників і нащадків. Ним письменник поборює невігластво нахабне, порок могутній…” 89

Фактичним керівником товариства був відомий письменник Федір Глінка, патріотичні поезії якого співзвучні громадянській ліриці декабристів. Він – автор повісті з українського життя “Зиновий-Богдан Хмельницкий, или Освобожденная Малороссия” (1817-1819). Ф. Глінка був членом декабристського “Союзу порятунку”, пізніше “Союзу благоденства”, дуже близький до К. Рилєєва (який також співчував визвольній боротьбі українського народу й писав Твори на українські Теми – “Богдан Хмельпицкий”, “Наливайко”, “Войнаровский”), до О. Бе-стужева та багатьох інших декабристів, хоча й не поділяв республіканських, революційних поглядів.

З приводу обрання Котляревського у постанові товариства сказано: “Товариство, поважаючи глибокі знання в науках і вітчизняній словесності (далі називались прізвища, серед них і “майора Івана Петровича Котляревського”.- Є. К.) на підставі ст. 33 статуту обрало їх у почесні члени” 90.

Характерно, що Котляревського обрали не членом-ко-респондентом і не дійсним членом, а почесним членом товариства, що свідчить про високу оцінку його заслуг у вітчизняному письменстві. Письменник у листі па ім’я голови – Ф. Глінки від 28 жовтня 1821 року вважав за свій обов’язок подякувати Товариству за обрання його в почесні члени. Як видно з листа, диплом, статут і список членів товариства йому вручив російський поет Василь Туманський, тоді член-кореспондент товариства, під час подорожі в маєток свого батька в с. Опанасівку, Га-дяцького повіту на Полтавщині.

Висловлюючи своє бажання бути корисним товариству, наскільки дозволять сили, Котляревський повідомляв про свій дар – сорок примірників першого авторського видання “Енеїди”: один для бібліотеки товариства, решта для продажу на користь товариства (II, 83). У звіті товариства за 1821 рік згадано про отримання дару Котляревського.

Очевидно, зразу ж після одержання повідомлення про обрання письменник надіслав М. Гнєдичу два уривки з п’ятої частини “Енеїди”. Обидва уривки обговорили на засіданні товариства 28 листопада того ж року. Як свідчить лист Котляревського до М. Гнєдича від 27 грудня 91, про це обговорення, на якому дано високу оцінку уривків з “Енеїди”, повідомляв автора заступник голови товариства, але лист цей не зберігся. Крім листа М. Гнєди-ча, одночасно з ним надіслано, як писав Котляревський, “лестиейший для меня отзыв от Общества” (II, 84). Відзив цей також не зберігся.

Наступного року в органі товариства “Труды… Вольного общества любителей российской словесносте “Сорев-нователь просвещения и благотворения” надруковано уривок з п’ятої частини “Енеїди” з такою приміткою редакції: “Доставлений в товариство відомим автором І. П. Котляревським. Подаємо його читачам журналу, сподіваючись, що надамо задоволення прихильникам цього твору, сповненого незвичайної веселості, дотепності й багатьма сторонами вельми оригінального. Вони певно зрадіють, довідавшись, що п. Котляревський новонаписа-ними двома піснями зовсім закінчив малоросійську “Енеїду” і незабаром має намір видати її повністю”.

У відзиві, мабуть, була пропозиція надрукувати уривки з “Енеїди” в органі товариства “Соревнователь просвещения и благотворения”, бо в цьому ж листі Котляревський пропонує й дальші уривки. При цьому листі до Гнєдича надіслано ще один уривок з п’ятої частини. У листі заступника голови була, певно, пропозиція про друкування поеми в цілому, бо Котляревський згадує й про це, вважаючи, що коли друкувати “Енеїду”, то всі шість частин разом (II, 84).

У листуванні обговорювалось питання про видавців. Котляревський просив з’ясувати, на яких умовах вони погодились би надрукувати українську “Енеїду”. Як ми вже згадували, Котляревський у цьому листі до Гнєдича зазначав, що над поемою працює двадцять шість років.

Пропонував він до друку у журналі й пісні з опери “Наталка Полтавка”, “прийнятій досить добре в Полтавській, Чернігівській та Харківській губерніях” (II, 85).

Цікавився Котляревський і долею українського словника: “Шкода, що словник малоросійський заснув, але сон не смерть” (II, 85). Цікавий цей вираз Котляревського тим, що засвідчує знайомство з творами Сковороди в рукописах. Мова в листі йшла про рукопис “Малороссий-ский словарь с русеким”, придбаний Російською академією приблизно 1818 року без прізвища упорядника. Історія словника мало досліджена. На думку П. І. Кеп-пена, упорядкував його обер-секретар сенату Новацький (помер 1813 року). Підготувати словник до друку доручили дійсному членові академії М. Гнєдичеві, з допомогою В. Капніста і М. Цертелєва. Тільки через п’ятнадцять років по смерті М. Гнедича й В. Капніста на засіданні академії 18 березня 1833 року згадали про словник, але виявилось, що вій десь запропастився. Як свідчать архівні документи товариства, уривки з “Епеїди” читалися ще два рази па його засіданнях 1822-го і 1823 років 92.

Перший уривок з п’ятої частини поеми, надісланий Котляревським до товариства, надруковано в його органі “Соревнователь просвещения и благотвореиия” 1822 року (XVII частина), з уже згаданою нами прихильною приміткою редакції.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Котляревський – драматург і театральний діяч (“Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник”) Великий правдолюб, гуманіст, письменник-демократ свою любов до рідної землі, до народу, його історії обезсмертив у своїх творах. У п’єсах “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник” Котляревський висловив просвітительські ідеї, тим самим поклавши початок українській драматургії та українському театрові. У цих творах автор змальовує простих людей, доводить, що вони гідні поваги і наслідування....
  2. Скорочено “Москаль чарівник” Котляревського Москаль-чарівник” – п’єса видатного українського письменника І. П. Котляревського, написана у 1819 році. Вперше видана в “Українському збірнику”, 1841 року в Москві. Майже одночасно з Наталкою Полтавкою написано й другу п’єсу Котляревського Москаль-чарiвник. В автографi жанр п’єси визначено, як опера малороссийская в одном действии, а в першодруку (1841) в пiдзаголовку...
  3. Мої роздуми над п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Серед жіночих імен Наталок, Оксанок, Марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в Україні. Мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. Поширенню імені Наталка сприяла і п’єса Івана Петровича Котляревського “Наталка Полтавка”. Я впевнена, що всі, хто читав п’єсу І. П. Котляревського, не залишилися байдужими...
  4. “Життя без любові не життя” за твором “Наталка Полтавка” Найпоширенішими серед жіночих імен в Україні стали імена Наталка, Оксана, Марічка. Можливо це, через те, що в українській літературі дівчата з такими іменами були особливими. П’єса Івана Петровича Котляревського “Наталка Полтавка” сприяла поширенню імені Наталка. Образ Наталки з п’єси І. П. Котляревського – дівчини вірної, чесної, рішучої, працьовитої, красивої, не...
  5. І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “НАТАЛКА ПОЛТАВКА”. НАТАЛКА ЯК УОСОБЛЕННЯ КРАЩИХ РИС УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНКИ. РОЛЬ І ФУНКЦІЯ ПІСЕНЬ У ДРАМІ Тема. І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ “НАТАЛКА ПОЛТАВКА”. НАТАЛКА ЯК УОСОБЛЕННЯ КРАЩИХ РИС УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНКИ. РОЛЬ І ФУНКЦІЯ ПІСЕНЬ У ДРАМІ 1. Що, на думку возного, не є “поміхою по вступленію в законний брак”? А Старість. Б Бідність. В Освіченість. Г Пияцтво. 2. Хто із “женихів” Наталки був підканцеляристом у суді? А Восьмачок....
  6. Проблема щастя у п’єсі “Наталка Полтавка” Назва п’єси Івана Котляревського “Наталка Полтавка” стала крилатим висловом. Так образно досить часто називають хороших дівчат і сьогодні. У чому ж полягає магічний секрет героїні п’єси? Дуже мало було щасливих людей на землі в усі часи, а Наталка все ж таки знайшла своє щастя, хоча їй, звичайно, довелося боротися за...
  7. “Які перешкоди подолала Наталка з п’єси “Наталка Полтавка” Головна героїня відомої п’єси Івана Котляревського Наталка Полтавка протягом відрізку життя, зображеному в цій п’єсі, зіткнулася з низкою серйозних проблем. Спочатку вона розлучилася з коханим хлопцем, який відчував себе негідним через нестачу фінансів і відправився на заробітки, потім її сім’я різко збідніла, і вони повинні були переїхати з міста в...
  8. Проблема щастя у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Назва п’єси Івана Котляревського “Наталка Полтавка” стала крилатим висловом. Так образно досить часто називають хороших дівчат і сьогодні. У чому ж полягає магічний секрет героїні п’єси? Дуже мало було щасливих людей на землі в усі часи, а Наталка все ж таки знайшла своє щастя, хоча їй, звичайно, довелося боротися за...
  9. Тема, сюжет, композиція п’єси “Наталка Полтавка” І. Котляревського П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого, є “праматір’ю українського народного театру”. Іван Петрович Котляревський написав “Наталку Полтавку” в 1819 році, але майже два десятиріччя п’єса не друкувалася і поширювалася серед народу в рукописному вигляді. До сьогодні...
  10. Про Наталку Полтавку і не тільки про неї (за твором Івана Котляревського “Наталка Полтавка”) Про Наталку Полтавку і не тільки про неї (за твором Івана Котляревського “Наталка Полтавка”) Якщо “Енеїда” І. Котляревського була першим твором нової україн-ської літератури взагалі, то “Наталка Полтавка” ввійшла у літературу як перший драматичний твір і була одразу ж оцінена театральними діячами, у тому числі відомим російським актором М. С....
  11. Іван Котляревський (1769 – 1838) “Наталка Полтавка” У 1819 р. відбулася перша театральна постановка п’єси. Твір написано Котляревським під впливом української вертепної, шкільної драми, інтер медій XVIII ст. Основне джерело для написання – життя українського суспільства, лірично побутові, обрядові, купальські, баладні пісні (“Ой оддала мене мати за нелюба заміж” “Брала дівка льон…”, “Розлилися води на чотири броди”,...
  12. Твір Про Наталку Полтавку, і не тільки про неї (за твором Івана Котляревського “Наталка Полтавка”) Про Наталку Полтавку, і не тільки про неї (за твором Івана Котляревського “Наталка Полтавка”) Якщо “Енеїда” І. Котляревського була першим твором нової української літератури взагалі, то “Наталка Полтавка” ввійшла у літературу як перший драматичний твір і була одразу ж оцінена театральними діячами, у тому числі відомим російським актором М. С....
  13. “Які перешкоди подолала Наталка Полтавка” І. Котляревський жанрову приналежність своєї п’єси “Наталка Полтавка” визначив як “українська опера на дві дії”. Можна з впевненістю стверджувати, що цей твір для української літератури має не менш значення, ніж “Енеїда” того ж І. Котляревського і навіть “Кобзар” Т. Г. Шевченка. Завдяки п’єсі тема “вічної жіночості” з часом стала найбільш...
  14. Духовна краса української дівчини-трудівниці (за п’єсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) Є в українській літературі герої, познайомившись з якими, вже ніколи їх не забудеш. І навіть не має значення, чи красиві вони зовні, які життєві труднощі долають. Головне, що вражає і що вже ніколи не зможеш забути, – це краса їхньої душі, щирість серця, високі почуття. Тоді хочеться ще раз звернутися...
  15. Пісня в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Якщо для людини необхідною є пам’ять про минуле й помисли про майбутнє, вона звертається до кращих творінь мистецтва, де відбивається життя народу: його діяння, думи, бажання і мрії, радості і печалі. Народна мудрість переконує: якщо ти вірний син свого народу, бережи пісню і мову більше, ніж кордони. Іван Петрович Котляревський…...
  16. Народність та значення п’єси “Наталка Полтавка” І. Котляревського У драматургічних творах І. Котляревський розвинув риси народності і реалізму, які є характерними для “Енеїди”. Він висміює і заперечує все те потворне, що було породжене суспільними порядками. П’єса “Наталка Полтавка” має народний характер. Головні герої п’єси є виходцями з народу, і автор високо підносить їхні чесноти: розум, працьовитість, почуття гідності...
  17. Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Якщо для людини необхідною є пам’ять про минуле й помисли про майбутнє, вона звертається до кращих творінь мистецтва, де відбивається життя народу: його діяння, думи, бажання і мрії, радості і печалі. Народна мудрість переконує: якщо ти вірний син свого народу, бережи пісню і мову більше, ніж кордони. Іван Петрович Котляревський…...
  18. Твір по п’єсі І. Котляревського “Наталка-Полтавка” Як ви гадаєте, чому ці пісні введені в тканину п’єси? Напевно, не тому, що Котляревський знав багато пісень і вирішив поділитися своїм знанням з читачами та глядачами. Ні, вони є органічним елементом композиції п’єси, кожна з них несе сюжетне навантаження, допомагає глибше розкрити образ твору, показати мрії, настрої і прагнення...
  19. “Микола і Петро – герої і побратими, сироти без роду” за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Видатний український письменник і драматург І. П. Котляревський зробив великий внесок у становлення українського національного театру, деякий час він навіть був директором театру у Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” стала першим драматичним твором нової української літератури, в якому вперше було реалістично змальовано життя простого українського народу, його прагнення, мрії і...
  20. Проаналізуйте роль пісень у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” З давніх-давен знали українців як людей співучих, бо на нашій землі не тільки кожне Село чи місто мало свою пісню, а й кожна людина, у якої була добра і чиста душа. Українська пісня надає колоритності й самобутності й літературним творам. Майстерно використав народні пісні Іван Котляревський у п’єсі ” Наталка...
“Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник” – п’єси, написані у 1818-1819 роках
«
»