Народ України в романі “Чорна рада”
Народ України в романі “Чорна рада” загалом знаходиться на задньому плані, але в окремі моменти ніби проривається наперед і постає перед читачем. Особливо важливий для розкриття авторського задуму є образ Божого чоловіка – кобзаря. Це не старець і не жебрак, а патріот, воїн Божий, ходяча совість народу. Мирське життя для нього нічого не варте. Свою сліпоту він вважає не каліцтвом, а Божим знаменням, тому й осуджує тих кобзарів, які за чарку горілки поробилися придворними поетами й музикантами. Він не приходить на Ніжинську раду, але після
Саме завдяки його авторитету Брюховецький домігся булави, а Гвинтовка – полковницького пірнача. Та пізніше Пугач став їм непотрібним. Брюховецький жорстоко познущався з нього, висміявши перед громадою. Ось тоді розпізнав Пугач у Брюховеиькому покруча, який кине під ноги
Цікавим є образ Василя Невольника. Це зламана неволею, а пізніше – прислужництвом особистість. Молодим Василь був одним із найхоробріших і найрозумніших козаків. Доля зробила з колишнього лицаря страдника, яскравим свідченням чого є його нове прізвище – Невольник. Представники українського народу в романі різноманітні, але серед них є багато сильних і яскравих особистостей.
Які найголовніші риси козацької молоді висвітлює П. Куліш у своєму романі? Юне козацтво в романі “Чорна рада” оповите романтикою. По-різному виховували своїх синів полковник Іван Шрам і рядовий запорожець Тур, який зовсім маленьким хлоп’ям привіз Кирила на Січ, де той і виріс. Старий Шрам хотів бачити Петра патріотом, людиною твердої вдачі. Кирило ж на козацькій вольниці виріс гордим, упевненим у своїх силах, ніколи нікому не поступався гідністю. І Петро, і Кирило щиро покохали Лесю, але Петро домагався взаємності, а Кирило, за козацьким звичаєм, вважав, що для повного щастя вистачить і його любові, а жінка полюбить потім. Саме він урятував кохану від шлюбу з нелюбом, але не присилував стати дружиною, а дав їй право вибору.
І Петро, і Кирило, хоч і молоді, але вже мають певні воєнні успіхи. Петро здобув вороже знамено, а Кирило врятував старого Шрама від смерті. Обидва юнаки здатні до самопожертви: Кирило, наприклад, пропонує Сомкові своє життя, щоб урятувати його від смерті. В образі Кирила Тура відтворено дух побратимства, лицарського завзяття, козацького демократизму. Його життя сповнене пригод, неймовірних вчинків, прагнень до волі.
Роман “Чорна рада” П. Куліша багатопроблемний. Найважливіші з порушених проблем такі:
Батьки і діти (образ Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних);
Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка);
Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького);
Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама);
Ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача);
Боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки);
Значення народної моралі.
Остання проблема передана через аналіз психіки всіх персонажів, але цікавим є те, що народна мораль дається взнаки навіть таким, здається, пропащим людям, як Брюховецький. Він готовий убити Сомка в бою, але не може зарізати беззбройного гетьмана. Про висоту народної моралі свідчить і той епізод, коли сторожі осуджують, навіть відверто ненавидять Кирила, думаючи, що він іде вбивати ув’язненого Сомка. Запорожці-“харцизяки” здерли з полоненого Якима і пояс, і жупан, і сап’янці, та не посміли стягнути вишитої нареченою дорогої сорочки. Такі, здавалося б, деталі свідчать, що в душі кожного, українця є добре начало.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)