У одному будинку одна баба жила. Одного разу вона відправилася принести очерет. Коли очерет рвала, руку порізала. Потім баба сказала: – Очерет, я вогонь притягну, тебе спалю.
Потім до будинку спустилася й вогню говорить:
- Вогонь, я тебе потягну, щоб спалити очерет. Вогонь говорить:
- Я не встигаю навіть туди сюди іскри кидати.
- Раз ти відмовляєшся, тоді я піду за водою, щоб тебе згасити.
Вода говорить:
- Я туди сюди булькати не встигаю.
- Раз ти відмовляєшся, тоді я піду приведу свиню, щоб тебе випила.
Баба у тайгу відправилася, дійшла до свині.
- Свиня, тебе поведу, щоб ти воду випила. Свиня говорить:
- Не встигаю хрюкати навіть, не те що воду пити.
- Та ти відмовляєшся! Тоді приведу мисливця, щоб тебе вбив.
Баба йшла, ішла, дійшла до одного будинку. Там мисливець пряв.
- Мисливець, я тебе поведу, щоб ти свиню вбив.
Мисливець сказав:
- Прясти навіть не встигаю.
- Та ти відмовляєшся! Тоді пацюка приведу, щоб твої нитки перегризла.
Звідти баба пішла, до пацюка дійшла.
- Пацюк, тебе поведу, щоб ти перегризла нитки мисливця.
Пацюк говорить:
- Навіть не встигаю кричати пищати.
- Та ти відмовляєшся! Тоді кішку приведу, щоб тебе вбила.
Так баба пішла, до кішки прийшла.
- Кішка, тебе поведу, щоб ти пацюка вбила.
- Мяу виголошувати навіть не встигаю.
- Ви усе відмовляєтеся! Розсердилася баба й повернулася додому.