Найдавніші рукописні книги “Повість временних літ”
Писемність на східнослов’янських землях існувала задовго до прийняття християнства. Матеріалом для письма у Київській Русі був дорогий пергамент. Рукописи оздоблювали різними орнаментами. Зшиті рукописи оправляли V книги. Це були дерев’яні дощечки, які обтягували або дорогою тканиною, або пергаментом, або інкрустували сріблом чи золотом. Основою мови Київської Русі була жива давньоруська мова. Найдавнішими рукописними пам’ятками є Остромирове Евангеліє, Початковий літопис, “Повість временних літ”, “Київський літопис”,
Слід згадати Нестора-літописця, видатного давньоруського письменника, який об’єднав усі попередні літописи, відредагував і доповнив новими матеріалами про початок Русі, показав її місце в історії світу: “Се повести времен-мых лет, откуда єсть пошла Русская земля, кто в Киев нача первые княжити и откуда Русская земля стала єсть”. Особливо докладно Нестор розповідає про східнослов’янські племена, їхні закони і звичаї, розкриває загальноруськии патріотизм у класовій боротьбі.
Отже, ця пам’ятка розкриває перед нами тривалий період історії Давньої Русі.
Київський літопис був продовженням традицій “Повісті временних літ”. За хронологією були об’єднані у повні цикли повісті та оповідання про життя, злочини і смерті князів. Мабуть, головне те, що народ виступає тут могутньою патріотичною силою, визначає суспільне і політичне життя держави. Важливим явищем була поява циклу творів під назвою “Поученіє” Володимира Мономаха. Дітей він повчав жити за законами християнської моралі: слухатися старших; дбати про тих, хто потребує допомоги; щоб слово не розходилося із ділами; не вести розпутне життя; переборювати лінощі, бо вони гублять людину; знати 5 мов. На основі власного життя він застерігав дітей від нерозважливих вчинків. Вагомий внесок у розвиток ораторського мистецтва вніс київський митрополит Іларіон своїм твором “Слово про закон і благодать”. По суті це церковно-політичний трактат, який був написаний під час війни Русі із Візантією. Автор говорить про обшир християнської віри і тим самим створює власну патріотичну версію всесвітньої історії, вказуючи на місце Русі в ній.
Звичайно ж, оригінальною пам’яткою є “Слово о полку Ігоревім”. Це най-величніший твір світового героїчного епосу. Автор не відомий, але це людина рідкісного поетичного таланту, бо створив шедевр про боротьбу русичів із половцями. Основна ідея твору – заклик руських князів до об’єднання, бо тільки спільними силами можна здолати ворога, захистивши цим свою Батьківщину. Усі ці Твори є гідним внеском у скарбницю світової духовної культури.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)