Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Найбільше свято року – Великдень

Найбільше свято року – Великдень

Великдень – найбільш шановане християнське свято. Донедавна його не відзначали привселюдно. Це робили тільки глибоко віруючі люди, переважно старшого віку. Але ніякі режими не могли заборонити й викорінити давню українську традицію – пекти паски, робити крашанки й писанки й поважати віру, звертатися з надіями й проханнями до Бога. Зараз ті часи пройшли. Паску святкують на державному рівні. Правда, поважають більше зовнішню сторону цієї дати – неробочий день, можливість поласувати печен і смаженим, поїсти паски, подивитися гарні й величні

церковні обряди. Про духовний пам’ятається якось менше. Це ж, насамперед, свято очищення, примирення, свято виконання Божих заповідей, які не втратили своєї актуальності й через дві тисячі років навіть у сучасному цивілізованому, комп’ютеризованому світі

Не співають уже дівчини своїх пісень на лугах і не водять хороводи, не граються діти крашанками, але пошана до Великодня зростає з кожним роком, і є надія, що відродяться не тільки традиції й обряди, але й давня віра й духовність

Великдень – одне з найбільших християнських свят, до якого готовили обрядову їжу: паски й крашанки. Існує Легенда

про походження цього звичаю. Жили колись в Україні три мудреці, і вирішили приготувати якась святкова страва, щоб перед святою Паскою обдарити ним людей. Перший мудрець опустив курячі яйця в глечик із червоною фарбою й радується: будуть крашанки червоні, як сонечко. Другий мудрець теж взяв яйця й розвів фарби. Але перш, ніж опустити яйця в посудину, вона, нагрев бджолиний віск, наставив на всій шкарлупі точечками різні візерунки: сонечко, зірочки, квіти. Третій мудрець намалював воском на яйці храм Божий, небо й зірки, на іншому – дерево життя й напис “Христос Воскрес!” Коли все було готове, зійшлися мудреці разом, щоб показати один одному свої добутки. І око не могли відвести – такі гарні вдалися їхні дарунки. Відтоді й з’явилися у світі крашанки, цяточки й писанки. Наші предки вважали писанку особливою святістю, що приносить добро, щастя, добробут, захищає від усього злого

Тривалий час традиції відзначати Масницю, готуватися до Великого поста були в забутті. Дотримувалися їх лише віруючі люди, здебільшого похилого віку. Зараз ці звичаї потроху відроджуються. Люди зрозуміли: не можна зневажати звичаями предків, тим більше, що містять вони в собі віковічний досвід і глибокий зміст, спрямований на виховання кращих людських якостей

Взяти хоча б вечірниця. Дівчини намагалися працювати добре, адже соромно бути недотепної, неспритної перед іншими, особливо перед хлопцями. Молодь училася спілкуватися, знайомити ближче між собою, але до витівок, дурниці або легковажному поводженню ніколи не доходило, тому що існували суворі закони народної моралі. Коли хтось із хлопців або дівчин допускав вільність у поводженні, його суворо засуджували, не приймали в компанію. Таким чином, українська вечірниця були не тільки формою розваги молоді, а й школою виховання, засвоєння правил спілкування й поводження. Там же часто обирався майбутній шлюб. Зараз, на жаль, вечірниці вже не влаштовують. І відносини між хлопцями й дівчинами вже так суворо не регламентуються. Навіть негідне поводження не завжди засуджується. Це чомусь уважається особистою справою кожного, хоча, напевно, хтось від цього страждає

Думаю, що кращі традиції нашого народу треба пропагувати й відроджувати, щоб підняти рівень духовності нашого суспільства


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Найвеличніше свято року – Великдень Великдень – найбільш шановане християнське свято. До недавнього часу його не відзначали привселюдно. Це робили тільки глибоко віруючі люди, переважно старшого віку. Але ніякі режими не могли заборонити й викорінити давню українську традицію – пекти паски, робити крашанки та писанки й шанувати віру, звертатися з надіями та сподіваннями до Бога....
  2. Як ми святкуємо Великдень З дитинства пам’ятаю, як ми з братом чекали суботи перед Великоднем, ко­ли бабуся з мамою закінчували всю роботу по господарству і готували крашан­ки та пекли паски. Потім ми не могли дочекатися, коли у святковому одязі з повним кошиком підемо до церкви. З діда-прадіда в українців заведено святкувати Великдень. “Ніби якась...
  3. Як печуть паски. Добуток-опис За всіх часів народ дуже любив свята. Але з якоюсь особливою надією, трепетом і любов’ю люди чекали Великдень. Саме в ці дні починається теперішня весна, з її буйними фарбами й пахощами. До цього свята у всіх будинках бабусі й мами печуть паски, роблять сирні паски й красять яйця. З дитинства...
  4. Як печуть паски – Твір-опис У всі часи народ дуже любив свята. Але з якоюсь особливою надією, трепетом і любов’ю люди чекали Великдень. Саме у ці дні починається справжня весна, з її буйними фарбами і пахощами. До цього свята у всіх будинках бабусі і мами печуть паски, роблять сирні паски і фарбують яйця. З дитинства...
  5. Незнайоме свято Це була перша ніч у бабусі. Я довго не міг заснути, все слухав незнайомі досі шерехи лісу, переспів птахів, незнайомі голоси. Сон непомітно зморив мене – і ось я чую ласкаве бабусине: – Доброго ранку, синку! Вже сонечко встало, прокидайся. Сьогодні свято у нас в селі. – Свято? Яке? –...
  6. Весняний Великдень Весняний Великдень у язичницьких племенах був початком періоду святкування божеств Лади та Дани, а також Ярила – сонця в сузір´ї Овена, – який уявлявся парубком на білому коні, що запліднює землю. Це було пов´язане із культом води (дощу, роси, водоймищ), якій поклонялись у цей період, і яка займала важливе місце...
  7. Як пекти паски (твір-опис процесу праці) (твір-опис процесу праці) Із сивої давнини українці шанували свята. З особовою надією люди чекали на Великдень. Саме з цього великого свята починається розквітання пришли, найсправжнісінька весна. Саме на Великдень всі мами й бабусі роблять крашанки й печуть паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні й духмяні. Змалечку я нетерпляче...
  8. Твір-опис процесу праці Як печуть паски З давніх-давен український народ шанував свята. Але з особливою надією і любов’ю чекали люди Великодні свята. Саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. Саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Змалечку нетерпляче чекаю щороку Різдва і Великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. Мені подобається...
  9. Різдвяне свято (стаття у газету) Український народ святкує Різдво. Це чудове свято, в якому з’єдналися християнські традиції з обрядовістю язичництва. Саме така єдність зробила це свято справді народним, веселим, таким, що запам’ятовується надовго. У мою свідомість воно ввійшло зі святковою вечерею, до якої бабуся готувала обов’язково 12 страв; з колядками, коли я ходив разом із...
  10. Невмирущість народних традицій У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: “Доброго здоров’я!” Прощаючись, говорили: “Бувайте здорові!” У цій Прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя...
  11. Свято Івана Купала Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже,...
  12. Що я знаю про свято Івана Купала Свято Івана Купала – одне з найвидатніших дохрис­тиянських свят. Ще кілька десятиліть тому воно було досить популярним на території України. І сьогодні в сільській місцевості можна віднайти певні залишки дав­нього свята. Власне свято Івана Купала пов’язане з поклонінням божествам природи, культ яких був досить розповсюдже­ним у дохристиянські часи. Про давність...
  13. Як в Україні відбувається свято Івана Купала (твір-розповідь) НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Як в Україні відбувається свято Івана Купала (твір-розповідь) Здавна на Україні відзначають не лише релігійні свята, а й ті, що пов’язані з язичницькими віруваннями. Таким є свято Івана Купала, яке належить до літнього циклу. До Івана Купала люди, готуються заздалегідь. Хлопці приносять з лісу молоде дерево, яке встановлюють...
  14. Дитинство Тараса (за віршами Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало…” та “На Великдень, на соломі…”) Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них – “Мені тринадцятий минало…”. Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба. Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним....
  15. Свято Трійці Свято Трійці, або, як його ще називають, Зелені святки, святкують на п’ятидесятий день після Великодня. Це день об’єднання всіх християн з Богом, єдиним у трьох особах: Богом-Батьком, Богом-сином, Богом-Святим Духом. Головний зміст свята – восславить рослинний мир, Сонце, предків. Зелені святки святкують целую тиждень. Напередодні свята, у суботу, будинок прикрашають...
  16. Святий Миколай – Твір-розповідь про свято Кожного року українці святкують два свята Миколая. Перше – 22 травня, а друге 19 грудня. Свято Миколая, особливо “зимнього”, святкують урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. Народ про святого Миколая склав багато легенд і переказів. У них розповідається, як він боронить людей...
  17. Свято Івана Купала (II в.) Багато чудових свят має український народ, всі вони супроводжуються красивими, сповненими таємничою силою та глибоким змістом обрядами. Але, мабуть, одним з найдивовижніших та наймістичніших є свято Івана Купала. Святкують його сьомого липня, але найголовніші події розгортаються вночі, перед цим днем. За християнським календарем свято має назву Іона Хрестителя, але для...
  18. Свято Івана Купала (I в.) Ой на Купала-Купалочка Не виспалася Наталочка. Погнала бички, дрімаючи, На кілки ніжки збиваючи. Народна пісня В Україні життя хлібороба мало неписаний розпорядок. Календарні обряди відповідали його корінним прагненням: забезпечити щастя родини, високий урожай та плодючість худоби, відвести всіляке зло, передбачити майбутнє і вилинути на нього. Довгі століття через свята й...
  19. Купала – свято літнього сонцестояння Здавна на Україні Сонце вважалося найвищим і найсвітлішим божеством. Його називали лагідно Даждьбо-гом, тобто богом, що дає життя, богом світла і добра, перед лицем якого розбігаються всі темні і злі сили. Тобто, стародавні слов’яни вірили, що вони внуки сонця. І автор “Слова о полку Ігоревім” також називає народ Даждьбожими внуками....
  20. Евро-2012 – свято всієї Европи (замітка в газету інформаційного характеру) НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Евро-2012 – свято всієї Европи (замітка в газету інформаційного характеру) Улітку 2012 року Україна приймала гостей з Європи, адже в нашій країні проводився чемпіонат Європи з футболу. Ця подія стала справжнім святом не лише для вболівальників, а й для всіх жителів Києва, Харкова, Львова і Донецька. Під час...
Найбільше свято року – Великдень
«
»