НАДІЯ КИР’ЯН. ЄВШАН
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання літературних творів; вчити аналізувати прочитане; розвивати творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до Батьківщини.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Знов луна шкільний дзвінок,
Всіх нас кличе на урок.
Ви гарненько всі сідайте
Спинки рівненько тримайте.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра “Прочитай слова”
– Розв’яжіть “граматичні” приклади та назвіть відповіді.
ЯР + БЛУ + КОМА – РМА = яблуко
ЯК + КІВІ + РИС – ВІК – ИС = якір
ГОЛ
СІК + ДОН + ЦЕ – ДІК = сонце
2. Артикуляційна гімнастика
– “Гармошка”.
Посміхнутися, зробити “грибочок” (присмоктатися широким язиком до піднебіння), не відриваючи язика, відкривати і закривати рот (зуби не змикати).
– “Барабанщик”.
Посміхнутися, відкрити рот, кінчик язика за верхніми зубами: “Де-де-де…”.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще читання з пам’яті опису природи.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Гра “Розсипанка”
–
Калини, верби, нема, України, без, і.
(Без верби і калини нема України.)
– Поясніть значення прислів’я.
– Які ще рослини – символи українського народу ви знаєте? (Тополя, чорнобривці, барвінок, мальви)
– Сьогодні ми дізнаємося про ще одну рослину – символ нашої землі.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– Надія Кир’ян (Уютнова) народилася 24 червня 1946 року в місті Іваново в родині вчителів. Вірші вона почала писати у початкових класах, коли навчалася в середній школі у селі Великі Сорочинці, на батьківщині великого Гоголя. Полтавщина – казковий край. Його фольклор – народні пісні, легенди, перекази – зачаровували її юну душу і наклали відбиток на все життя. Середню школу Надія закінчила на Полтавщині у селі Сагайдак, куди переїхали працювати батьки.
За своє нелегке життя вона не надбала матеріальних статків, а лише багатство душі. “Іноді мені здається, що я прожила не одне життя”. Ці слова поетеси певною мірою визначають долю цілого покоління українців.
Наша українська земля щедра на подвижників, які жили високими ідеалами, які і тепер живуть ними, нам є на кого рівнятися, щоб вистояти, не втратити суті життя, щоб передати естафету своїм дітям.
2. Робота над текстом Надії Кир’ян “Євшан”
1) Виразне читання тексту вчителем.
– Чи сподобався вам твір?
– Які почуття він у вас Викликав?
– Над чим примусив замислитись?
2) Фізкультхвилинка.
Зупиняємо урок – робимо зарядку:
Руки вгору, руки вниз –
Все у нас в порядку.
Рухи в боки – нахиляйся,
Наче маятник хитайся,
За хвилинку відпочили
І за парти тихо сіли.
3) Словникова робота.
Читання колонок слів “буксиром” за вчителем
Зілля вдихнувши
Життя полинового
Почуття народжується
Суцвіттями розкривається
– Що спільного у словах першого стовпчика?
4) Цікаво знати!
Євшан-зілля (полин) степова запашна рослина із червоним або пурпуровим цвітом. Існує понад 500 видів цієї рослини. В Україні до 20 видів. Має гіркуватий запах і гіркий на смак…
Євшан-зілля у народній поезії – символ туги за Батьківщиною. Символ пам’яті рідної землі, Батьківщини, своєрідний пароль українців. За легендою, переказаною Іпатіївським літописом, зцілює від звиродніння, і якщо навіть хто забуде свою Батьківщину, то, понюхавши його, пригадає.
Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Що на певний шлях направить, –
Шлях у край свій повороту?
М. Вороний
5) Виразне читання тексту учнями.
6) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
– Де народжується євшан?
– З чим порівнює цю квітку автор?
– Про що розповідає легенда?
– В чому чарівна сила квітки євшану?
7) Гра “Добери прикметники”.
Землі | Колискові |
Зілля | Сите |
Суцвіттями | Полинового |
Запаху | Непримітними |
Пісні | Рідної |
Життя | Чарівного |
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
– Що найбільше запам’яталося?
– Про що хотіли б ще дізнатися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати легенду “Євшан” (с. 66-67), що її переповіла українська письменниця Зірка Мензатюк.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)