Видатний російський письменник і драматург А. П. Чехов – автор багатьох сатиричних і гумористичних оповідань, про які можна сказати “такі смішні сумні історії”. У них він висміював такі людські вади, як лицемірство, рабське поклоніння, підлещування до начальства, грубість, неосвіченість, нахабство, відсутність почуття власної гідності. Так, поліцейський наглядач Очумєлов, головний герой оповідання А. П. Чехова “Хамелеон” – втілення готовності принижуватися перед сильнішими й владнішими. І він, і городовий Хрюкін, і натовп обивателів
змінюють свою поведінку залежно від обставин, захищаючи потерпілого, коли думають, що собака когось із простих людей, і засуджують та висміюють, дізнавшись, що песик “генеральський”. Поліцейський наглядач до того ж грубий та неосвічений. Про це свідчить його мова: “Чому тут? Це ти навіщо палець?.. Хто кричав?” Він займається ще й здирництвом (“За ним ступає рудий городовий з решетом, вщерть повним конфіскованого агрусу”). В оповіданні “Товстий і тонкий” змальовується випадкова зустріч на вокзалі двох друзів дитинства. Нікчемний чиновник, “тонкий” Порфирій, як тільки дізнався,
що його давній гімназійний товариш дослужився до таємного радника, починає принижуватися перед ним так, що того аж “занудило”. Подібним чином поводяться і члени родини “тонкого” – дружина та син. Оповідання Антона Павловича Чехова дуже короткі, але місткі. Письменник уміє коротким епізодом, влучним словом змалювати широку картину життя. Причому, він сам висновків не робить, не втручається з коментарями, але читачі добре розуміють, який негідний має вигляд людина-хамелеон, підлабузник та лицемір.
