Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ “Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати” (за поезією В. Симоненка)

“Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати” (за поезією В. Симоненка)

У людини завжди є вибір: можна весь час намагатися наблизитися до ідеалу, який сам для себе вибрав, а можна зовсім не зважати на ідеали; можна вивчитися і продовжувати кар’єру вченого, а можна збирати сміття на подвір’ях. Багато чого можна зробити людині. Але, мабуть, не зможе вона вибрати дві речі – матір і Батьківщину. Ці два мотиви пронизують усю творчість Василя Симоненка – вірного сина обох матерів.

Задивляюсь у твої зіниці

Голубі й тривожні, ніби рань.

Крешуть з них червоні блискавиці

Революцій, бунтів і повстань.

Ось

вона, знедолена, але не скорена Батьківщина. Вона завжди дасть гідну відсіч своїм поневолювачам, адже поряд твої діти, які і роблять революції, бунтують, повстають проти гноблення. Василь Симоненко є одним з цих дітей. Він не здатен мовчати, коли знущаються над його рідною Батьківщиною. Лине його крик над усією Україною, пробуджує від давнього сну патріотів. Ліричний герой Симоненка запевняє усіх “приблуд” та “байстрюків катів осатанілих”:

Народ росте, і множиться, і діє

Без ваших нагаїв і палаша.

Під сонцем вічності древніє й молодіє

Його жорстока й лагідна душа.

Не можна

знищити той народ, який має у своєму великому серці невгасиму любов до рідної землі, до своїх батьків. Недарма здавна однаково називають і Батьківщину, і матір – ненька. Ліричний герой Василя Симоненка не може і не хоче відокремлювати цих двох “жінок” одну від одної. Та й сама мати знає, що рідна земля, як і вона сама, будь-коли прийме своїх дітей, якби погано їм не було: “За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата”.

Мені здається, що це розуміє кожен з нас. Як би ми не були далеко від матері, від Батьківщини, ми відчуваємо той неповторний зв’язок, який ще з дитинства проклав свій міст між нашою пам’яттю і вічними цінностями – любов’ю до матері і Вітчизни. Відстань не в змозі заглушити справжніх почуттів, навіть коли людина навічно залишає рідну землю і рідну матінку. Тому знову і знову чує ліричний герой переконливі слова:

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Мати та Батьківщина – це не рукавички, які можна скинути з руки. Не можна пояснити той духовний зв’язок, який неможливо перервати нічим: ані роками, ані пересторогами, ані кордонами. Скільки тому підтверджень та прикладів! Безліч героїв гинули за рідну землю, за рідну матінку. Нічим, окрім великої любові, це неможливо пояснити. І я вірю, що саме любов говорить словами ліричного героя Симоненка:

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Людина і рідна земля – нерозривні одиниці одного цілого. Роз’єднати їх – значить загубити людську душу, значить знищити рідну землю, бо без синів та дочок вона буде мертвою. Я гадаю, ми не повинні забувати про свої почуття до двох матерів, щоб згодом, через роки, про нас пам’ятали наші нащадки, а не дивилися з доріканнями, що не змогли ми зберегти свій дім. Краще нехай звучать поезії Василя Симоненка, який знав, що найвищих, найкращих почуттів заслуговують у цьому світі лише дві матінки – рідна ненька і рідна земля. “Вибрати не можна тільки Батьківщину”, “та не можна рідну матір вибирати”, – ці два рядки, на мій погляд, повинні стати гаслом усіх справжніх патріотів, всіх вірних синів і дочок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину” (за поезією Симоненка) Символом правди художнього слова і незрадливої всеохоплюючої любові до України стала творчість Василя Симоненка. Поет чітко визначає для себе справжні життєві цінності і утверджує їх у своїй творчості. Першою і найдорожчою цінністю для людини, наголошує Симоненко у “Лебедях материнства”, є Батьківщина. Гармонійне поєднання в цьому творі ніжності й елегійності колискової...
  2. “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину” “Я українець. Оце і вся моя автобіографія”, – ці слова Василя Симоненка можуть охарактеризувати його не тільки як людину, але й як поета, провідним мотивом творчості якого була любов до Батьківщини. У творчій скарбниці Василя Симоненка є чимало віршів, у яких поет звертається до України. Так, поезія “Задивляюсь у твої...
  3. У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі (за поезією Василя Симоненка) У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі (за поезією Василя Симоненка) Я б побажав тобі когось отак любити, Як я тебе люблю… / В. Симоненко / З полону літ повернулося до нас ім’я поета-шістдесятника Василя Симоненка. Він прожив коротке, але яскраве життя і запалив неповторну зорю на небосхилі нашої...
  4. Любов до матері, Батьківщини у поезії В. Симоненка “Лебеді материнства” Василь Симоненко – поет, патріот, він понад усе любив рідну Україї український трудовий народ. Для поета Україна – святиня, відданість їй – його обов’язок і щастя. Любов до рідної землі, до Вітчизни, матері як найвища морально-духовна цінність відбивається в багатьох творах В. Симоненка. Зворушливі і задушевні слова знайшов поет, звертаючись...
  5. Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір” У роки другої світової війни на перше місце у художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України, рідного народу. Написана в цей час його натхненна патріотика залишиться взірцем високої громадянської гідності українського слова в критичну добу історії. Непідробною пристрастю і болем пронизана ліро-епічна поема “Слово про рідну матір”,...
  6. Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю – за поезією В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” (за поезією В. Симоненка) Неординарною й пристрасною, вогневою і ліричною ввійшла поезія Василя Симоненка в нашу літературу. Адже витоки її йдуть із глибин народного життя, вона є часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, нашими помислами...
  7. “Мої роздуми, викликані поезією В. Симоненка “Лебеді материнства” Кожен поетичний твір, про який з них не йшла мова, завжди намагалися вмістити велику життєву мудрість і об’єднати це з виконавчою красою поетичного слова автора. Безліч поетів тому створили велику кількість якісних творів для того, щоб порадувати своїх читачів і відкрити їм нову, раніше невідому і незрозумілу сторону життя. Існує...
  8. Скорочено “Слово про рідну матір” Рильського Збереглися промовисті свідчення про те, з якою непідробною щирістю і схвильованістю виголосив своє “Слово. ” автор. У присутніх складалося враження, що поет і справді промовляв не до бездушного мікрофона, а до цілого українського народу – “до мертвих, живих і ненароджених”. “Це була новітня ода, в якій стверджувалась ідея безсмертя народу,...
  9. “Образ рідної землі у творах В. Симоненка та А. Малишка” Україна, яка вона недоторкана, велична і гарна, як багато почуттів вкладено у цей образ відомими українськими поетами. Чого тільки не винесла на своїх плечах наша багатостраждальна країна! І скільки б не існував наш народ, стільки і знаходилися талановиті митці, які жертвували собою заради щастя своєї Батьківщини. Одним з них був...
  10. Учнівський твір за поезією В. Симоненка “Я б побажав тобі когось отак любити, ЯК я тебе люблю”… Такі слова може сказати тільки та людина, яка дійсно вміє любити. Бо слово “любов” стоїть поряд із словами “щирість”, “доброта”, “чесність”, “чуйність”, які завжди були, є і залишаться загальнолюдськими цінностями. Служіння вічному – святий обов’язок справжнього поета. Писати про...
  11. Творчі джерела поезії Василя Симоненка Василь Симоненко. Поет-“шістдесятник”. Недовгим був його життєвий і творчий шлях, та його поезію знають як у нашій країні, так і за її межами. І сьогодні поезії В. Симоненка хвилюють людські серця, кличуть до дружби, праці, закликають до боротьби. Поетична творчість В. Симоненка живилася джерелами народного життя, піснями, скорботою і радостями...
  12. Твір Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) Hад поезією Василя Симоненка навіть час не владний. Давно відшуміли над весною його весни, та не згасає його зіpка на літеpатуpному небокpаї. Виблискує вона любов’ю до Укpаїни, до матеpі, до жінки.. Інтимна ліpика – особлива...
  13. “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (за поезією В. Симоненка) Ніколи український народ не забуде найстрашнішої трагедії в історії України – кривавого терору часів сталінщини, хрущовщини і брежнєвщини. Скільки лише за цей час загинуло невинних людей, а також “розумників із гнилої інтелігенції”, як тоді називали письменників, художників та інших, які виступали проти існуючого ладу і не хотіли “присмоктуватись” до нього....
  14. “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил…” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання....
  15. Патріотичні мотиви у творах В. Симоненка (за поезією “Задивляюсь у твої зіниці…”) Є на світі такі місця, куди хочеться повертатися знову і знову. Коли пере­буваєш тут, загоюються рани, оживають світлі спогади, людина наповнюється новим змістом, а душа ніби прагне піднестися до самого неба. Неба, яке розки­нулося прозорим шатром і над моєю Батьківщиною, що зветься Україною. Саме тут народилася я, а батьки, що...
  16. Твір за поезією В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? Чи гідна називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Замислююся над цим і я… Думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. Звісно, що кожна особистість – неповторна! Але вважаю, що...
  17. Колискова-заповіт юні (за віршем “Лебеді материнства” В. Симоненка) Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти…...
  18. Твір Колискова-заповіт юні (за віршем “Лебеді материнства В. Симоненка) Колискова-заповіт юні (за віршем “Лебеді материнства” В. Симоненка) Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи...
  19. Материнська доля й материнське щастя (за творами В. Симоненка, А. Малишка, Б. Олійника та ін.) Матері в художній літературі присвячено багато задушевних, вдячних поетичних рядків. Недаремно називають і змелю матінкою, і Батьківщину. їх, на думку В. Симоненка, не можна вибирати: Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. … Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину....
  20. Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства’ Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його...
“Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати” (за поезією В. Симоненка)
«
»