Мої враження від знайомства з поезією Уїтмена
Уолт Уїтмен – оригінальний мислитель, публіцист, критик, чудовий поет. Він залишив неоціненний спадок своїм нащадкам, рідній Америці. Доля не балувала поета. Він рано почав працювати. Його вчителем стало суворе життя, а світосприйняття сформувалося під впливом сторінок Священної історії, яку в батьківській убогій оселі знали напам’ять.
Можливо, саме з босоногого і напівголодного дитинства взяли свої витоки важливі для творчості письменника ідеї рівноправності всіх людей, віра в братерство народів і невичерпність людського генія.
Про
Я – зі старих і молодих, настільки з дурних,
Як і з мудрих складений,
Байдужий до інших, завжди уважний до інших,
Материнство в мені та батьківство, дитина я і дорослий…
Познайомившись з віршами Уїтмена,
У віршах Уїтмена вражає також і погляд на людське тіло. Американський поет вважав, що в людині повинно бути все прекрасним – і тіло, і душа. Вони повинні гармонійно розвиватися, доповнюючи одне одного:
Я сказав, що душа не більша за тіло,
І сказав, що тіло не більше за душу.
З великою симпатією митець ставиться до людей усіх професій, віросповідань і кольору шкіри. Він вважає, що людина, незалежно від свого соціального становища, має бути чемною, справедливою, щирою. Саме таким бачив поет президента Лінкольна, убитого найманцем. Йому присвячено один з найкращих і найліричніших віршів збірки “Коли бузок розцвітав торік у моєму дворі”. Він пронизаний смутком та жалем:
Коли настане весна, всі троє будуть зі мною:
Бузок, що цвіте кожен рік, і зірка,
Що впала на заході,
І думка про того, кого я люблю.
Читаючи вірші Уїтмена в перекладах російських і українських письменників, відчуваєш себе частиною великого і неосяжного океану людського всесвіту. Поет змушує відчувати кожну струну своєї душі, милуватися навколишнім світом і людиною – найціннішим створінням космосу.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)