Мої улюблені вірші Аполлінера
Гійом Аполлінер і його поетична творчість ввібрала в себе все розмаїття неоднозначної реальності ХХ століття. На мене як на читача сильне враження справило відображення всіх бід війни в поетичній збірці “Каліграми. Вірші Миру і Війни”, яка була випущена в кінці Першої світової війни – в 1918 році.
Ця збірка включає в себе дві частини. Перша частина включає поетичні твори, які були написані напередодні війни – в 1913-1914 роках, друга ж включає вірші, написані вже на фронті. Читати вірші цієї збірки цікаво і з точки зору стилістики –
Якщо ж говорити про конкретні вірші збірника, то найбільше мені сподобався вірш “Зарізана голубка й водограй”. Для нього характерні всі стилістичні особливості, про які вже говорилося, а також особлива форма поетичного звернення не тільки до живих, а й до загиблих на війні людей. Звернення це стосується війни, але викладено не в формі громадського призову, а скоріше як особисте звернення. Аполлінер виражає жаль по загиблих на війні, описує всю її глибоку трагедію, але також показує і живу надію на краще в майбутньому.
Поезія Аполлінера глибока і чуттєва. Читаючи каліграми, спочатку я відчув дух війни, а потім і жаль за загиблими на ній.