Прекрасним джерелом духовного вдосконалювання є російська класика другої половини 19 століття, що виявила багато видатних геніїв пера тої епохи. Тургенєв, Островський, Некрасов, Товстої-Це лише мала частина тої видатної плеяди російських письменників, які прославилися не тільки на Батьківщині, але й здобули визнання в усьому світі. Їхнього добутку стали класикою. Недарма мого улюбленого писа теля Толстого назвали “учителем у житті й искуссттве”.Розглядаючи творчість Лева Миколайовича Толстого, я не можу не зупинитися на такому добутку,
як ” Війна й мир”. Головною темою цього роману є героїчна боротьба російського народу із французькими хзахватчиками. Але поряд з головною темою, Лев Миколайович поставив багато глобальних проблем і дозволив їх з такою глибиною, що я можу назвати цей роман підручником життя. На які ж моральні питання Лев Миколайович дав відповіді? Це проблеми взаимо відносин особистості й суспільства, роль особистості в історії, помилковий і щирий патріотизм. Цей добуток овіяний любов’ю до Батьківщини, гордістю за її минуле. Читаючи цей роман, я бачу, як у боротьбі з ворогами проявляється російський дух, російська
відвага. Свою батьківщину народ захищав не тільки на фронті, але й вступав у партизанські загони, які громили ворога в тилу. “Дрюк народної війни піднявся з усією своєї грізної й вели чавой силою й гвоздила французів доти поки не розгромила всю навалу.”Я думаю, що роман Толстого став найбільшим пам’ятником героям подій 1812 року, які зайняли гідне місце в історії нашої країни. Прочитавши цей роман, я зрозумів, що в кожної людини повинна бути мета в житті. У своєму творі Толстої показав, що кожний його позитивний герой шукає свій зміст у житті й знаходить його. Не завжди їхні шукання натрапляли на правильний шлях. Наприклад, адже Пьер Безухов спочатку шукав сенс життя в провині, гульбах, у масонстві. Потім Пьер попадає на війну. І війна стає переломною епохою в житті Пьера, саме вона підготувала його до приходу в стан декабристів. Він знаходить свою мету в житті в служінні російському народу. Метою мого життя є також служба на благо батьківщині. У чому ж вона полягає? Жити, насамперед, для своїх близьких, для тих людей, які мене оточують, знайти роботу й стать майстром своєї справи. Роман Лева Миколайовича Толстого вчить мене відрізняти щирий патріотизм від помилкового. Я зрозумів, що щирі патріоти-це ті люди, які роблять свою справу непомітно, інший раз не підозрюючи, що вони зробили подвиг. Наприклад, Тушин не знав, що перемогою сьогоднішнього дня зобов’язані йому, він навіть уважає себе винуватцем, хоча під час бою подавав приклад мужності, геройства, солдатської доблесті. Наташа Ростова, не замислюючись, віддає підведення пораненим. Пьер на свої гроші, зі своїх селян набирає полк і містить його. Наташа Ростова, Пьер, князь Андрій, Тушин-Всі вони поводяться як щирі патріоти своєї Батьківщини. Коли почалася війна, не всі представники світського суспільства взяли участь у драмі воєнних дій. Автор з іронією говорить про цих людей, які ввели штраф на французьку мову. Для цих людей патріотизм Алл С о ч. Р У полягає в дозвільному марнослів’ї. Нещадно Толстой викриває їхнє боягузтво. Я доходжу висновку, що щирий патріотизм полягає в активних діях, а не в марнослів’ї й дозвільному міркуванні. Роман учить мене розуміти, що таке щира краса, і, щоб це зрозуміти, я порівнюю Элен з Марією Болконской. Лев Миколайович зображує Элен блискучою красунею, але її внутрішній мир нищенски бідний. Зате князівна марья, не будучи красунею, наділена всіма щиросердечними людськими якостями. Товстої говорить, що щира краса полягає в душі, у щедрому людському серці. Для нього важливіше щиросердечна краса, чим зовнішня. І я повністю згодний із цим. У романі я пізнаю й що таке любов, теперішня дружба. На прикладі дружби князя Андрія й Пьера я бачу, що таке теперішня людська дружба. Ближче познайомився я и с таким почуттям, як любов. Автор говорить, що любов-це почуття, що випробовується труднощами. Пройшовши через всі випробування, вистраждавши, Наташа тільки тоді розуміє, що вона любила одного Андрія Болконского. У творі Толстої викриває кар’єристів. До них ставиться Борис Друбецкой. Використовуючи низькі якості своєї душі, ця людина шукає впливових знайомств, ціль його життя-пробитися нагору по службовим сходам. Він відкидає одруження з Наташе Ростовой, тому що вона б була крахом його кар’єри. Я, як і Толстой, засуджую таких людей. Я вважаю, що в житті сама головна мета-служіння народу, Батьків щині. Роман “Війна
й мир” для мене не тільки книга про історичне минуле країни, але й книга моральності. З її я витяг безліч моральних уроків, які будуть мені допомагати в житті. Цей роман змусив мене задуматися над проблемами мужності, дружби, вірності, над моральними питаннями, які каждый людина неприменно вирішує для себе. У наш непростий час, коли пересматриваютсявсе цінності, як потрібний чисте джерело, з якого можна почерпнути саме святе, саме незаплямоване, найясніше. Я вважаю, роман Л. Н. Толстого “Війна й мир” є цим джерелом
