Моральні цінності – стрижень гуманізму (за художніми творами української літератури)

Загальновизнаною є думка про те, що справжнє мистецтво – вічне. Чому ці нерукотворні скарби не залишають байдужими кожне прийдешнє покоління? Відповідь дуже проста: вони є невмирущим джерелом, з якого людина черпає духо­вні цінності народу. Кожен літературний твір відкриває перед читачем цілий світ, сповнений любові та зради, гідності та безчестя, самовідданості та безвідповідальності. З коленим новим прочитаним твором ти ніби проживаєш життя за життям. З одним ми навчилися любити природу, з іншим – співпереживати. А далі – вірити,

любити Батьківщину, цінувати людську гідність, бути сміливим, незламним, толерантним…

“Слово про похід Ігорів” відкрило переді мною цілий вир переживань. Я захоплювався відвагою Всеволода, мудрістю Святослава, сміливістю Ігоря. Мене вразило почуття волелюбства, притаманне руському народові.

Не залишило мене байдужим і проникливе Шевченкове слово про призна­чення людини. Кому ж захочеться відчувати себе приниженим, поневоленим? В унісон із Кобзаревим звучить слово нашого сучасника Бориса Олійника. Найвідповідальнішим вибором кожного є не Шекспірівське просте питання: бути чи не бути?, а набагато

складніше: бути людиною чи зганьбити це велике ім’я?

Леся Українка знову зачарувала своїм щирим, проникливим словом. Читав “Давню весну”, а в грудях щеміло від того, що лірична героїня “хвора й самотня” не може насолоджуватися дарунками весни. “Давня казка” змусила мене по-новому подивитися на поезію. Я зрозумів, що поетичні слова не лише тішать слух своєю ритмомелодикою, а й вчать думати, оцінювати людей “не за одягом, а за добрими справами”.

Почуттям глибокого патріотизму пройнятий вірш В. Сосюри “Любіть Укра­їну”. Читаєш і розумієш, що любов до Батьківщини – це почуття, гідне лише справжньої людини-патріота.

Герой п’єси “Сто тисяч” І. Карпенка-Карого, Калитка, надзвичайно яскравий персонаж. Мені стало його навіть шкода, бо він працьовита людина, добрий гос­подар, ладен був позбавити себе життя через втрату грошей. Невже і зараз знайдеться людина, для якої гроші важливіші за життя?

Дуже сподобалася повість О. Назарука “Роксоляна”. Головна героїня довела, що сила розуму допоможе зруйнувати будь-які мури, видимі і невидимі. Врази­ла мене і її жага до знань. Цікаво, що проста українська дівчина змогла стати володаркою величезної Османської імперії.

Та найбільше запам’яталося оповідання В. Дрозда “Білий кінь Шептало”. Мені здається, кожен підліток повинен прочитати і осмислити його. Саме в цьому віці людина намагається бути схожою на когось (актора, друга, героя фільму), а роздуми коня Шептала допоможуть подивитися на себе збоку.

Отже, спілкування з літературними героями розширює кругозір, поглиблює знання, сприяє формуванню характеру читача, вчить оцінювати власні та чужі вчинки, а найголовніше – любити людину.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Моральні цінності – стрижень гуманізму (за художніми творами української літератури)

Categories: Твори на вільні теми

Links