Мораль казок Андерсена

Мораль вростає в образну систему. По зауваженню Н. А. Добролюбова, у казках Андерсена “немає й найменшого резонерства. У це-те й видно мистецтво й талант оповідача: його оповідання не мають потреби в повчальному хвостику”.

Свиня-скарбничка, повнісіньким монетами, пишається тим, що “грошей у неї по горло й вона може скупити всі іграшки”. Але от свиня впала із шафи й розбилася вщент. “Всі монети й монетки розбрелися в різні сторони. А глиняні черепки від свині-скарбнички вимели разом зі сміттям” (“Свиня-скарбничка”).

Штопальна

голка так шляхетна й так тонка, що не може знайти гідного для себе місця в житті. Зламана, заржавлена, нікому не потрібна, вона опинилася в стічній канаві й все-таки продовжувала вихваляти свою шляхетність і чесноти (“Штопальна голка”). Різні людські слабості й пороки, виродливі суспільні відносини, що породжують егоїзм, користолюбство, станові забобони, здаються ще більш безглуздими й виродливими, коли вони переносяться з дійсності в умовний, казковий мир

Зарозумілі садові квіти “чим менше пахнули, тим більше величалися”. Де вже їм помітити прижавшеюся до огорожі маленьку, скромну ромашку!

(“Ромашка”). “Важливий, учений, богатий” кріт носить чорну оксамитову шубу, і “всі засіки й підвали в нього повні ми повні”. Він живе у своїй глибокій норі й найбільше ненавидить сонце (“Дюймовочка”).

Який Переполох піднявся на пташиному дворі, коли туди затесалося “бридке каченя”! Його “клювали, штовхали й обсипали глузуваннями рішуче все – і качки й кури”. На пташиному дворі існує свій, пташиний етикет. Сама жирна й сама знатна качка іспанської породи носить на лапці червоний шматочок. “Це знак вищої відмінності, якого тільки може вдостоїтися утоку”. Вигнаний “артистократами” пташиного двору, бридке каченя попадає в “міщанське середовище” – у суспільство пана Кота й пані Курки, які “завжди говорили: “Ми й світло!” – і вважали себе половиною всього світла, притім кращою його половиною”. А потім бридке каченя, закльований і зацькований, перетворюється в білосніжного лебедя… У цій чудовій казці втримується не тільки соціальна алегорія, але й поетична сповідь самого Андерсена: оповідання про пережиті їм негодах і приниженнях


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мораль казок Андерсена