“Михайлик – уособлення духовного багатства”
Українська література знає безліч позитивних, добрих образів різних людей, в тому числі і дітей. Одним з таких можна з упевненістю називати Михайлика, головного героя твору Михайла Стельмаха під назвою “Гуси-лебеді летять”. У нього настільки багато позитивних рис і характеристик, що його цілком можна називати уособленням духовного багатства. Що є причиною цього? Звичайно, можна сказати, що основною причиною є те, що маленький Михайлик є описом автора самого себе в дитинстві. Але, прочитавши цей твір, можна прийти до висновку, що є й об’єктивні
По-перше, варто зазначити, що дитина має досить сильне почуття власного обов’язку перед іншими людьми вже з самого раннього дитинства. Багато дітей ведуть себе швидше егоїстично, не бажають чимось ділитися та допомагати до тих пір, поки не подорослішають і не зрозуміють деякі життєві правила та істини. Однак це зовсім не про Михайлика. Вже в ранньому дитинстві він починає допомагати батькам по господарству. І робить він це не тому, що батьки змушують, і не тому, що його можуть покарати. Всі справи по господарству він робить абсолютно
Друга якість Михайлика, яка привернула мою увагу, криється в тому, що він дуже любив читати, хотів розвиватися в моральному напрямку. Люди, які люблять читати, зовсім необов’язково є духовно багатими, однак ймовірність цього при читанні все ж вище, ніж в інших ситуаціях. Михайлик прочитав безліч п’єс, у нього виникло бажання написати власну п’єсу. Це служить хорошим підтвердженням того, що цей хлопчик мав високий розум, здібності, був дуже обдарованим. Такій людині завжди набагато простіше стати по-справжньому багатим духовно.
Є відразу кілька причин вважати головного героя твору “Гуси-лебеді летять” Михайлика людиною багатою духовно. Це і його відданість простому людському обов’язку перед батьками, і прагнення до розвитку та отримання безлічі нових знань. Думаю, що такі люди, як Михайлик, є, але їх все ж таки не так багато, адже не можуть багато людей бути духовним багатими.