Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Микола Хвильовий (1893-1933)

Микола Хвильовий (1893-1933)

Микола Григорович Хвильовий (справжнє ім’я М. Г. Фітільов) народився 13 грудня 1893 року в селищі Тростянець на Харківщині (тепер райцентр Сумської області) в родині вчителів (інші псевдоніми – Юлія Уманець, Стефан Кароль). Майбутній письменник мав брата та трьох сестер. 1904 року, після розлучення батьків, Микола залишився з матір’ю. По закінченню початкової школи в селі Калантаєві Микола продовжив навчання Богодухівській гімназії, екстерном склав екзамени й отримав диплом. Працював на різних посадах по селах. З 1916 року Хвильовий опинився

на фронтах Першої світової війни. В цей час став більшовиком. 1918 року організував і очолив повстанський загін, воював з гетьманцями, петлюрівцями, дроздовцями. 1919 року вступив до комуністичної партії. З 1921 року працював слюсарем на заводі в Харкові й писав вірші. Серед його друзів – Володимир Со­сюра та Майк Йогансен.

Перші поезії Хвильового (“Шляхи мистецтва”) вийшли дру­ком у 1917 році. Він був організатором збройної боротьби проти гетьманських військ на Харківщині, ініціатором, організатором і активним членом таких літературних організацій, як “Гарт”, В АПЛІТЕ, ” Пролітфронт “. Його

Твори друкувались в газетах і журналах першої столиці, в альманахах ” Штабель ” та ” На сполох “. Перші пореволюційні роки ознаменувались виходом його поетич­них збірок “Молодість” і “Досвітні симфонії”. У 1921 році у Хар­кові, який був тоді столицею України, Хвильовий дебютував як поет, видавши поетичні книги: “В електричний вік”, “Молодість”. Та Хвильового вабила проза, а до поезії в подальшому він звертаєть­ся лише епізодично. У 1923 р. вийшла його прозова збірка “Сині етюди”. Найавто­ритетніші критики того часу вважали, що вона Започаткувала нову українську прозу, яка стала значним й цілком новаторським яви­щем в українській літературі і принесла авторові славу. Наступного року вийшла друком ще одна збірка прозових творів – новел та оповідань-“Осінь”.

Книга новел Хвильового “Осінь”, яка вийшла у Харкові 1924 року, закріпила “школу Хвильового” і стиль, названий письменником “ро­мантикою вітаїзму “. Цю книгу можна вважати Вершиною творчості Хвильового. Вона зміцнила авторитет письменника, набула попу­лярності в Україні та за її межами. Обидві книги прози письменни­ка були перекладені російською мовою. Проте ця книга викликала негативну реакцію Москви. Письмен­ник зазнав нападок з боку місцевих охоронців режиму. Хвильового звинувачували в підриві підвалин ленінізму, поширенні буржуазних ідей. Твори письменника було заборонено друкувати. Його романи “Вальдшнепи” та “Іроїда” були конфісковані вже після публікації перших частин. У 1925-1926 роках Хвильовий різко виступив проти цих напа­док, і це зробило його постать ще більш помітною і Підняло його ав­торитет. У відповідь на нападки Хвильовий у грудні 1925 — січні 1926 року організував найпотужнішу літературну структуру – “Вільну ака­демію пролетарської літератури” (ВАПЛІТЕ), до якої увійшли ко­лишні члени “Гарту”, “Жовтня”, дехто з “Плугу”. Він був організатором і головним ідейним трибуном українського Відродження, лідером цілого літературного покоління. ВАПЛІТЕ прийняла вимоги комуністичної партії в питаннях літературної політики і зайняла незалежну позицію. Метою органі­зації було творення нової української літератури кваліфікованими митцями. Керівництво здійснювали М. Хвильовий, М. Яловий та 0. До­світній. ВАПЛІТЕ об’єднала найталановитіших митців, які тоді мешкали в Харкові (П. Тичина, Ю. Яновський, М. Куліш, М. Ба­жай, 0. Довженко, М. Йогансен, О. Слісаренко, Ю. Смолич, Г. Епік, П. Панч та інші). Організація прийняла свій статут і програму, у яких йшлося про те, що її члени підтримують вільний розвиток усіх течій і стилів, Удосконалюють свою професійну майстерність, дбають про престиж української літератури. Письменники орієнтувались на найкращі, взірці західноєвропейської літератури. ВАПЛІТЕ було організовано в той час, коли розгорнулася найгучніша Літературна дискусія 1925-1928 років, яка мала визначити подальший шлях розвитку українського мистецтва. Друга відповідь Хвильового ідеологічним нападникам була ідей­ною. Він опублікував окремими книжками три серії памфлетів: “Камо Грядеши”; “Думки проти течії”; “Апологети пйсаризму” і “До потреби культурної революції”. Четверту збірку – ” Україна чи Малоросія?” – не було допущено до друку. У цих памфлетах Хвильовий Порушує багато проблемних питань, кріз


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – Микола Григорович Фітільов 13 грудня 1893 р. в селі Тростяниці (тепер Сумщина) в сім’ї вчителів народився Микола Григорович Фітільов. Навчався він у початковій школі, гімназії, з 6-го класу якої був виключений за участь у революційній організації. 1916 р. воював на фронтах Першої світової війни, був членом дивізійної ради солдатських депутатів. 1919 р. у...
  2. Літературна дискусія 1925-1928 років та Микола Хвильовий І. Літературна дискусія 1925-1928 років і погляди М. Хвильового на розвиток української літератури. (Двадцяті роки XX століття – це бурхливі роки, коли з минулим боролись, коли масово ліквідували життєві негаразди. Тоді ж і почали масово закликати молодь до літератури. 1925 року М. Хвильовий пише “Листи до молодої молоді”, де порушує...
  3. Життєвий і творчий шлях – Микола Хвильовий Микола Хвильовий (1893-1933 pp.) Життєвий та творчий шлях Микола Григорович Хвильовий (справжнє ім’я М. Г. Фітільов) народився 13 грудня 1893 р. в селищі Тростянець на Харківщині (тепер райцентр Сумської області) в родині вчителів (інші псевдоніми – Юлія Уманець, Стефан Кароль). Майбутній письменник мав брата та трьох сестер 1904 p., після...
  4. Трагедія митця у тоталітарній державі (Микола Хвильовий) Микола Хвильовий. Прізвище його ставили в один ряд з іменами Петлюри і Бандери… А його передсмертна записка закінчувалась словами: “Хай живе комунізм!” Він свято вірив у шлюб вільної України з ленінським комунізмою Микола Хвильовий у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників. Його вірші і новели вміщувались у шкільні...
  5. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ (1893-1933) Справжнє ім’я – Микола Григорович Фітільов. Письменник. Засновник ВАПЛІТЕ, ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. Новела “Я (Романтика)” (1924) Ключові слова: – епос; – новела; – імпресіонізм; – розповідь від першої особи; – присвята цвітові яблуні; – поєднання картин-марень і картин моторошної...
  6. Я (Романтика) – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Скорочено Присвята: Цвітові яблуні. “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні кургани, прихиляюсь на самотню пустельну скелю. …Я одкидаю вії і згадую… воістину моя мати – втілений образ тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати – наївність,...
  7. Хвильовий Микола ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Хвильовий Микола (1893-1933) Неперевершений майстер малої прозової форми М. Хвильовий витворив у нашому письменстві власний стиль, своєрідний різновид лірико – романтичної, імпресіоністичної новели. На середину двадцятих років він став визнаним лідером цілого літературного покоління і був незмінним детонатором гострої критичної полеміки про шляхи розвитку пореволюційної української культури,...
  8. Микола Хвильовий Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893р. в селищі Тростянець, нині райцентр Сумської області. Брав участь у першій світовій та громадянській війнах, з 1921p. – живе й працює в Харкові, де активно заявив...
  9. Образ жінки революції – за новелою Кіт у чоботях МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Образ жінки революції (за новелою “Кіт у чоботях”) Читаючи твори М. Хвильового, розумієш, що автор добре знав усе, що відбувалося в роки революції, бо сам був безпосереднім учасником цих подій. Тому образи, які він виводить у своїх творах, виходять з-під його пера такими об’ємними та правдивими. Особливо яскраво...
  10. Тема 26. Микола Хвильовий – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 26. Микола Хвильовий (1893 – 1933) Миколу Хвильового називають “основоположником української прози XX ст.”. Його світоглядні позиції стали поштовхом для активних дій на шляху осмислення суспільством ролі української літератури. Письменник обрав собі дорогу – бути лідером, щоб повести націю на боротьбу за право жити у...
  11. ЗНО – Микола Хвильовий – Література XX ст Література XX ст. Миколу Хвильового називають “основоположником української прози XX ст.”. Його світоглядні позиції стали поштовхом для активних дій на шляху осмислення суспільством ролі української літератури. Письменник обрав собі дорогу – бути лідером, щоб повести націю на боротьбу за право жити у вільному суспільстві, відродження національної літератури (основним мотивом у...
  12. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Микола Хвильовий – “талант, що тягнувся до зір”” 1. Коли М. Хвильовий починає друкуватися? У яких виданнях? З 1921 p. М. Хвильовий працює слюсарем на заводі в Харкові й пише вірші. Він друкується в...
  13. Скорочено Я (РОМАНТИКА) – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. Я дивлюсь в даль. Тоді дума за думою, як амазонянки, джигітують навколо мене. Тоді все пропадає… Таємні вершники летять, ритмічно...
  14. Скорочено ІВАН ІВАНОВИЧ – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ (Стислий виклад) Теккерей, наприклад, каже, що Свіфт (ви пам’ятаєте “Гулліверову подорож”) справляє на нього враження величезного гіганта і що загибель його, Свіфтова, нагадує йому, Теккерею, загибель грандіозного царства. Іван Іванович думав про Свіфта, про те, що його постать нагадувала Теккерею, наприклад, величезного гіганта, і про те, що загибель Світа нагадувала...
  15. Я (РОМАНТИКА) – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Я (РОМАНТИКА) “Цвітові яблуні” З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить ше­лест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. Я дивлюсь в даль. Тоді дума за думою, як...
  16. Засади творчості Миколи Хвильового У 1925-1928 роках головною подією української культури була літературна дискусія, де відбувалося зіткнення просвітянської моделі літератури й європейської (модерністської). Найавторитетнішим прихильником другої позиції був Микола Хвильовий. Назва започаткованої ним ВАПЛІТЕ (Вільної академії пролетарської літератури) – була алюзією на Академію Платона. Головне правило засідань цієї літорганізації – абсолютна свобода суджень. Хвильовий...
  17. Я (Романтика) скорочено – Хвильовий Микола “ЦВІТОВІ ЯБЛУНІ” “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. …Я одкидаю вії і згадую… воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях...
  18. Засади творчості Хвильового У 1925-1928 роках головною подією української культури була літературна дискусія, де відбувалося зіткнення просвітянської моделі літератури й європейської (модерністської). Найавторитетнішим прихильником другої позиції був Микола Хвильовий. Назва започаткованої ним вапліте (Вільної академії пролетарської літератури) – була алюзією на Академію Платона. Головне правило засідань цієї літорганізації – абсолютна свобода суджень. Хвильовий...
  19. КІТ У ЧОБОТЯХ – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Скорочено “Отже, про глухе слово: Гапка – глухо, ми її не Гапка, а товариш Жучок. Це так, а то – глухо. А от гаптувати – це яскраво, бо гаптувати: вишивати золотом або сріблом. …А то буває гаптований захід, буває схід, це коли підводиться або лягає заграва. Гаптований – запашне слово, як...
  20. Голодний 1933 рік в українській літературі та в документальних спогадах Достоєвський сказав: “Друга половина життя людини визначається звичками, набутими за першу його половину”. Дійсно, сьогоднішній наш вибір зумовлює наступні. Всі знають прислів`я про те, як вчинок перетворюється на людську долю. Тому справа совісті, віри, моральних ідеалів людини і спільноти, до якої вона належить – зовсім не приватне, особисте питання. Дехто...
Микола Хвильовий (1893-1933)
«
»