Home ⇒ 📕Твори на задані теми ⇒ ” Мій обов’язок перед природою”

” Мій обов’язок перед природою”

Мій обов’язок перед природою… Чим більше я роздумую над цим питанням, тим більше починаю обурюватись тією ситуацією, яка склалась. Я не страждаю надмірною пихатістю та егоїзмом, тож позиція більшості суспільства, що природа – це лише засіб для задоволення наших “царських” потреб, є для мене дійсно неприйнятною.
На мою думку, у кожного з нас є навіть декілька обов’язків, кілька моральних боргів перед природою. По-перше, таким обов’язком має стати зміна ставлення до навколишнього середовища: із загарбницько-використовувального

воно має стати вдячно-споживальним. Справді, люди звикли ставитись до дерев, озер та усього живого так, наче це їхня власність, а треба сприймати кожен дар природи із величезною вдячністю.
По-друге, таким обов’язком мають стати роздуми над перспективами та внесок у те, аби майбутнє у природи (а також і в нас, оскільки без природи ми – ніщо!) було безхмарним. Кілька років тому у соціальних мережах можна було часто зустріти жарт про те, що колись людям доведеться купувати кисень, адже повітря стане надто загазованим та непридатним для споживання. Так, це був жарт, такий собі “чорний” гумор. Мені
було зовсім не смішно, коли позавчора я прочитала новину про те, що мешканці Китаю починають купувати кисневі балони, оскільки без них пересуватись столицею вже майже неможливо. Перспектива вимальовується невтішна, чи не так?
На щастя, все ще можна змінити на краще, варто лише почати думати не про себе та власну кишеню, а й про навколишнє середовище та майбутнє. Гадаю, в цьому й полягає наш головний обов’язок перед природою!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Дарована природою краса Саме спілкування із природою, навіть просто її сприйняття, дарує нам радість. Чому? Напевно, тому, що Природа – це невичерпне джерело краси, що не може залишити байдужої навіть саму черству людину. Краплі ранкової роси можуть сіяти, прекрасніше, ніж коштовні камені. Тендітна травинка, що вперто пробивається крізь сірий асфальт, безодня нічного зоряного...
  2. “І перед нею помолюсь, мов перед образом святим тієї матері святої…” Життя нашого народу в середині XІX століття було тяжким, бо більша частина українців була покріпачена. А доля жінки в кріпосницькому суспільстві була справді трагічною. Слабка від природи, вона працювала і на панському, і на власному полі, мусила коритися і панові, і чоловікові, який часом міг зірвати на ній злість, яку...
  3. “Що нам дає спілкування з природою” Людина і природа завжди були разом, але з часів початку індустріалізації, зростання технічного прогресу і переходу на нанотехнології, людина забула своє місце в природі, посадивши себе в бетонні клітини, напхані мікрокліматом кондиціонерів. Сучасний світ заліза і бетону мало чим нагадує існування людини в минулому. Ще якихось сто років тому в...
  4. У злагоді із природою за творчістю М. Рильська Серед українських поетів М. Рильськ присвятив темі природи найбільше добутків. Автор “Троянд і винограду” уважається більшим майстром пейзажної лірики, у якій завжди говорить людська душа, а живий навколишній світ зображений із серцевою пошаною й закоханістю Природа, її гармонійна краса й щедрість присутні в достатній мері в любовній, філософській, цивільній ліриці,...
  5. Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою відбився в “Зачарованій Десні”. “Далека красо моя! – звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. – Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву...
  6. Наодинці з природою Бувають у житті хвилини, коли несподівано з’являється велике бажання сховатися від сірої повсякденності життя і залишитися наодинці з природою, яка вабить до себе первісною красою і досконалістю, з природою, що приховує у собі вічну таємницю життя. Хочеться залишитися віч-на-віч зі своїми думками, з самим собою. Поглянь навкруги, вслухайся! Дивись, який...
  7. Кровний зв’язок людини з природою в поемі “Крило” “Весь я у всьому! У травах, воді і корінні…” – так писав Б. Олійник, розмірковуючи про зв’язок людини з природою. І мислив себе як невід’ємну частку природи, що кревно поєднана з землею, небом, травами, птахами. Стали братами журавель і сільський хлопець, герої поеми Бориса Олійника “Крило”. Людина допомагає вижити птахові,...
  8. Чи завжди людина буває в гармонії з природою? З первовіку наш народ – хлібороб. Щоденна важка праця коло землі навчила його тонко відчувати навколишнє середовище, дала ключі до порозуміння з Маті-‘р’ю-Природою. Вслухаючись у природні ритми, праукраїнець творив свою власну неписану книгу знань про світ і його закони. Не все нам сьогодні зрозуміле, а дещо на початку третього тисячоліття...
  9. Щастя – це бути із природою “Щастя – це бути із природою, бачити її, говорити з нею” – так писав більше ста років тому Лев Миколайович Толстой. От тільки Природа в часи Толстого й навіть набагато пізніше, коли дітьми були наші бабусі й дідусі, оточувала людей зовсім інша, чим та, серед якої ми живемо зараз. Ріки...
  10. “…І перед нею помолюся, мов перед образом святим тієї матері святої…” (образ матері у творах Т. Шевченка) Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Пренепорочная, благая! Однією з центральних тем у творчості Шевченка є трагічна доля жінки в тогочасному феодально-кріпосницькому суспільстві. Доля жінки-матері була добре відома письменникові. З болем у серці він говорив про рідну матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положила”. Не кращою...
  11. Зв’язок людини із природою а творчості С. А. Єсеніна 1. Відбиття почуттів людини в природі. 2. Зв’язок людини із тваринними образами. 3. Олюднена природа в поетичному полотні. У необхідному – єднання, у сумнівному – воля, у всім – любов А. Августин У своїй творчості С. А. Єсенін звертається до різних тем Це й чудові пейзажні замальовки, і зворушливі вірші...
  12. Перед лицем великого світу Василеві думалось: скільки років існує людська цивілізація, стільки років і заряджена на безнастанну війну, й воює вона проти природи, й нищить її з тією ж завзятістю, з якою хоче утверджуватись і жити сама. Й тепер ось, таки відірвавшись від природи, вивищившись над нею й добре понищивши її, людина раптом осягає,...
  13. Ця вічна гармонія з природою Шкільний твір за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Я у свій час з головою пірнув у Гуцульщину, яка мене захопила. Який оригінальний край, який незвичайний казковий народ. М. Коцюбинський Гуцульщина… Різнобарвна природа: буйство зелених лісів, чарівні Карпати з просторими полонинами, невеличкі річки та озерця з прозорою, чистою водою. Подібні...
  14. Осмислення взаємин людини з природою у повісті Е. Хемінгуея “Старий і море” І. Е. Хемінгуей – людина-легенда ще за життя. (Талановитий письменник і від­важна людина: був учасником воєн (Першої і Другої світових, Громадянської в Іспанії 1937 р.), “великих африканських полювань”, високо в горах і в бурх­ливих океанах – все, пов’язане з ризиком, приваблювало його.) ІІ. Осмислення взаємин людини з природою у повісті...
  15. Кревний зв’язок людини з природою у поемі Б. Олійника “Крило” Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним...
  16. Нерозривний зв’язок людини із природою й батьківщиною у віршах Н. Рубцова Поети, що вміють особливо чуйно зауважувати зміни навколишнього світу, часто вертаються у своїх добутках до природи власного дитинства. Саме в цю пору лісу й ріки, лугу й поля наповнені самими яскравими фарбами. Якось особливо, задушевно звучать такі вірші: Високий дуб. Глибока вода. Спокійні навкруги лягають тіні. И тихо так, начебто...
  17. МИ З ПРИРОДОЮ ЄДИНІ. ГРИГІР ТЮТЮННИК БУШЛЯ Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Григора Тютюнника; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, емоцію читача; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Пішли рясні дощі. Ловилися лящі, А...
  18. Зв’язок людини з природою в поемі “Крило” БОРИС ОЛІЙНИК БОРИС ОЛІЙНИК Зв’язок людини з природою в поемі “Крило” Морально-етичні проблеми, про які пише Борис Олійник, на перший погляд прості і зрозумілі без зайвих слів. Під пером поета вони набувають глибини й багатозначності, він досліджує їх у тісному зв’язку з повсякденним життям людини. Мова й форма віршів Олійника точна, проста,...
  19. “Перед портретом Кобзаря” Видатний український поет Тарас Григорович Шевченко був не тільки талановитим письменником, а й не менш талановитим художником. Він з дитинства дуже любив малювати і майже ніколи не розлучався з папером та олівцем. Після визволення з кріпацтва великий Кобзар навчався в найкращій в Росії Петербурзькій Академії Мистецтв. Найбільш усього у художньому...
  20. Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко “Зачарована Десна” Я ніколи не бачила Десни, але мені здається, що якби я раптом опинилася на її берегах, все там було б мені знайомим і близьким. Це завдяки таланту О. Довженка, який у кіноповісті “Зачарована Десна” так описав “незайману дівицю”, що, прочитавши книгу, дістаєш стільки чудових вражень, ніби вернувся з казкової подорожі....
” Мій обов’язок перед природою”
«
»