“Ми – не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних”
Людина вже сама по собі є індивідуальною, але чи стане вона індивідуальністю чи буде однією із натовпу стандартних “я”, залежить від неї самої. А, якщо бути більш точним, то від її характеру та вміння жити вільно, не залежати від думки оточуючих. Кажуть, що неможливо пройти свій шлях, якщо постійно зупинятися аби кинути камінь в кожного собаку, яка дзявкає. Це я до того, що тільки власна думка, стійка життєва позиція відрізняє нас від інших. Не всі можуть її сприймати чи поділяти, але якщо вона правильна і дійсно вам близька, то хіба є різниця
Безперечно, протистояти загальноприйнятим нормам і ділом доводити свою власну позицію – це дві різні та фактично не поєднувані речі. І, особисто я, – тільки за другий варіант! Хочеш щось змінити в цьому житті, то в першу чергу варто починати з себе. Від того, що на кожному кроці ви будемо не згідні з тим чи іншим твердження, вчинком чи думкою, індивідуальністю ви не станете. А от показати на власному прикладі, що жити, мислити та говорити
Люди, котрі вибиваються з “колії стандарту”, як привило стикаються зі спротивом. Якщо мова йде про навчання, то той, в кого виходить краще за інших, хто старається, і в першу чергу для себе, отримати більше знань, хто більш виконавчий і старанний обов’язково стикнеться з нерозумінням однокласників чи одногрупників. Якщо йдеться про роботу, то той, хто добивається підвищення по кар’єрній драбині, той обов’язково стане приводом для балачок і пліток колег. Хто наділений якимось творчим талантом і цим заробляє на життя, той, на думку більшості, нічого не робить. А хто працює на кількох роботах за для достатку своєї сім’ї, то неодмінно стане приводом для усмішок, адже йому й “цілого світу замало”.
Отак і живем. Звикли. Призвичаїлись.
Але варто щось міняти, адже світ такий багатогранний, в ньому і не гріх зайняти своє місце, щоб не загубитися, а стати неповторністю і створити свій маленькій всесвіт.