Метаморфози поема создавшая Овідію світову славу
Публий Овідій Назон – римський поет, молодший із плеяди видатних поетів епохи Августа. Вся літературна творчість Публия Овідія Назона можна розділити на три етапи: любовна поезія (“Любовні вірші”), міфологічна поезія (“Метаморфози” і “Фасти”) і вірші років вигнання (“Скорботні елегії”, “Послання з Понта”).
Припускають, що “Наука любові” Овідія послужила причиною катастрофи, що осягла його наприкінці життя. Серпень, стремившийся відігравати роль охоронця чистоти вдач, заслав 50-літнього поета (в 8 р. н. е.)
Метаморфози – поема в гекзаметрах, що створив Овідію світову славу. Вона складається з п’ятнадцяти книг. Сюжетним
Своїми вдачами боги в Овідія нагадують його римських сучасників. Боги розділені на сильних – “патриціїв” і подчиненних їм – “плебеїв”, які живуть на небі відповідно до своєму рангу. Так само як верхи римського суспільства, небожителі займаються інтригами, беруть участь у любовні пригодах
Скорботні елегії – один з основних віршованих циклів, створених у вигнанні. Туга за батьківщиною й близьким, звертання до відданої дружини, вдячність друзям, які залишилися вірними в нещастя, і гіркота образи на невірних, благання про заступництво, скарги на сувору природу чужини й вага самітності, нарешті, хвала поезії, Музі, єдиній утішниці в сумі, – таке зміст “Скорботних елегій”. У четвертій книзі Овідій розповів про своє життя у вірші за назвою “Автобіографія”.