“Людина мусить залишатися вірною людському в собі” (за романом Камю “Чума”)
Протягом свого недовгого життя Альбер Камю перебував у болісних пошуках сенсу людського існування. “Чума” – це філософський роман-притча, в якому автор розповідає не лише про жахливу епідемію чуми в Алжирі, а й про боротьбу європейського Опору проти фашизму, який у Європі називали коричневою чумою.
Тобто чума у Камю асоціюється із злом узагалі, яке невіддільне від буття. Людська доля, на думку автора, з самого початку трагічна, бо зло здолати неможливо. Але якщо всі разом будуть боротися із цією напастю, то позитивні результати можуть
У своєму романі Альбер Камю у формі хроніки, написаної доктором Рієм, людиною, яка визнає лише факти, не вдаючись до романтичних почуттів чи художнього прикрашення, описує жахливу картину страждань і смерті.
Доктор Ріє за своїм характером – людина серйозна, небагатослівна і неемоційна, бо керується власним розумом, тверезо оцінює ситуацію Він розуміє, що гам, де паніка, де плітки, не може бути справжнього діла. Виконуючи свій обов’язок лікаря, ця людина ризикує власним життям. Але жодного разу не піддає сумніву свою роль у боротьбі з цією жахливою хворобою. Навколо
Саме вус гам и Ріє і Тарру найчастіше говорить автор. Вони сприймають чуму, тобто зло, як щось невіддільне від людини, і навіть той, хто не хворий, все одно носить хворобу у своєму серці. Справи затримали в зачумленому алжирському Орані паризького журналіста Рамбера. Спочатку він рвався додому, до коханої жінки.
Але невдовзі зрозумів, що може бути корисним саме у пеклі епідемії. Тому залишився в санітарній дружині доктора Ріс. інакше вчинити йому не дозволило сумління, бо в час лихоліття “соромно бути щасливим одному”.
На прикладі Рамбера, Грана, Панлю, матері доктора Ріє автор показав реальну картину зміни психіки, вчинків і стосунків тих, хто живе під загрозою страшної хвороби і тяжкої смерті в ізольованому місті. Протягом всього роману звучить авторська думка, що за будь-яких умов, навіть в обставинах загального краху, людина повинна виконувати свої обов’язки, “вона має робити те, що потрібно робити”. Альбер Камю вважав, що людина “мусить залишатися вірною людському в собі… повинна протистояти злу навіть тоді, коли немає ніякої перспективи і ніякої надії”.
Тільки гуртом люди змогли побороти жахливу хворобу. “Солідарність – зміцнює і звеличує все найкраще в людині…” В романі “Чума” песимізм автора щодо світу поєднується з моральним оптимізмом щодо людини: “…люди швидше добрі, ніж злі”. Цей твір – гімн людині, яка мусить вірити в себе і за будь-яких обставин діяти згідно із своїм розумом, сумлінням та поняттям про честь.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)