Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Людина й природа в сучасній літературі

Людина й природа в сучасній літературі

У російській літературі радянського періоду, взаимоотношение людини із природою часто зображувалися відповідно до тези тургеневского Базарова ” Природа не храм, а майстерня, і людина в ній працівник.” Довгий час кожний з гордістю вимовляв: “Широкий країна моя рідна, багато в ній лісів, полів і рік… “. Так якщо багато – чи значить це, що природні багатства не треба берегти? Безумовно, люди сьогодні сильніше природи, і перед їхніми рушницями, бульдозерами й екскаваторами вона встояти не може

“Прощання із Запеклої” –

книга про те, що взаємини людини й землі – проблема не звичайна, а глибоко моральна. Не випадково слова Батьківщина, народ, джерело, природа – одного кореня. У повісті образ Батьківщини незмінно пов’язаний з образом рідної землі. Матера – це й острів, і древня деревенька з такою же назвою, матера повинна бути стерта з особи землі. Повинне зникнути все: будинку, городи, луги, цвинтар – вся земля піде під воду на вічно. З великою тривогою й безнадійною іронією говорять баба Дар’я “Вона, жисть ваша, ишь які податі бере: Матеру їй подавай, оголодела вона. Однуе б тільки Матеру?!”

Інша жителька

села – Ганна, як і всі старі знає тільки свою рідну Матеру, любить її й не хоче з нею розставатися. На її думку, найбільший гріх на світі – це позбавити людини його батьківщини. А стара Настасья відверто тужить “Хто ж старе дерево пересаджує?!”

Символична та звістка, що спонукала героїв активно діяти, приніс Богодул. Цей герой сприймається не інакше як своєрідний дух Матери (живе він на острові, одному богові відомо скільки). Увійшовши до сидячим за самоваром бабами, він возвестил: мертвих грабують, напевно многой баби могли б баби знести мовчачи, безмовно, але не це.

Коли добралися вони до розташованого за селом цвинтаря, працівники санепидемстанции “докінчували свою справу стаскивая спиляні тумбочки, огорожки й хрести, щоб спалити їхнім одним вогнем”. Їм і в голову не приходить, що для Дар’ї й інших селян цвинтар – щось святе. Не зрячи навіть стримана Дар’я, “задихаючись від страху й люті, закричала й ударила одного з мужиків ціпком, і знову замахнулася, гнівно вопрошая: “А ти їх отут ховав? Батько, мати, у тебе отут лежать? Ребяти лежать? Не було в тебе, поганця, батька з матір’ю. Ти не людина. У якої людини духу вистачить “.” Її підтримує все Село…

Ця сцена в повісті дає привід для глибоких міркувань. Не нами починається життя на світі й не нашім відході вона закінчується. Як ми ставимося до предків, так і до нас будуть ставитися нащадки беручи приклад з нас. “Неповага до предків є перша ознака аморальності” писав ще Пушкіна

Распутін, міркуючи про це, показує кілька Поколінь. Виходить, що чим далі, тим зв’язки стають слабкіше. От баба Дар’я свято шанує пам’ять про збіглим. Син її, Павло, розуміє мати, але те, що неї хвилює, для нього не саме головне. А онук Андрій і зовсім не розуміє про що мовлення. Для нього не представляє складності вирішити влаштуватися на строительсво греблі, з – за якою й буде затоплений острів. І взагалі він упевнений, що пам’ять – це погано, без її краще. Повість Распутіна сприймається як попередження. Такі, як Андрій будуть созедать руйнуючи й коли задумаються чого ж у цьому процесі більше, буде вже пізно: надірвані серця не виліковують. А такі як Петруха (він підпалив власний будинок, щоб поскарее одержати за нього грошову компенсацію), і не стануть утруждать себе созеданием: їх улаштовує: що за руйнування платять гроші. Своєрідним символом попередження намальований нове селище, куди повинні побитися селяни. Селище, хоч і спрацьоване красиво, будиночок до будиночка, так поставлений як – те нісенітно, але по людски. Напевно й прощатися, у випадку потреби із цим селищем буде куди простіше, ніж із Запеклої. А людина обов’язково повинен почувати себе хазяїном землі. Інакше навіщо жити? “Якщо земля – територія й тільки, те відношення до неї відповідне. Землю – рідну землю, Батьківщину – звільняють, територію захоплюють… Хто ми на цій землі – хазяї або тимчасові прибульці: прийшли, побили, ні пршлого нам не потрібно, ні майбутнього в нас немає?” Такі міркування викликає талановита повість В. Распутіна


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Людина і природа в сучасній літературі Недавно я випадково подивився старий фільм “Хазяїн тайги”. Хоча він був знятий ще до мого народження, але дуже мені сподобався. Молодий Золотухин грав дільничного міліціонера десь у Сибіру, єдиного “в одну сторону на п’ятдесят верст, а в іншу – на п’ятсот”. Він бореться із браконьєрами і перемагає. Тоді-то я вперше...
  2. “Людина й природа в сучасній літературі (по одному-двох добутках) “Людина й Природа в сучасній літературі (по одному-двох добутках) Двадцяте століття принесло людству безліч проблем, і серед них екологічну. Всі частіше доводиться замислюватися про наслідки нераціонального використання природних ресурсів, про небезпеку забруднення грунту, води й повітря. Природно, Література не може обійти цю проблему. Найбільше гостро екологічна тема коштує у фантастичній...
  3. Людина й природа в літературі Тему людини й природи розглядали багато письменників, і серед них мені хотілося б назвати Валентина Распутіна і його роман “Прощання із Запеклої”. Природа в цьому добутку з’являється перед читачем у різних значеннях. Це й пейзаж, і художній символ загибелі, смерті, і виявлення сутності людини, людської природи; природа як хазяїн. Ці...
  4. Приклад твору на тему: Людина й природа в літературі Однієї із проблем, які хвилювали й, мабуть, будуть хвилювати людство протягом всіх століть його існування, є проблема взаємин людини й природи. Найтонший лірик і прекрасний знавець природи Панас Опанасович Фет так сформулював її в середині XIX століття: “Тільки людина, і тільки вона одна у всій світобудові, почуває потребу запитувати, що...
  5. Проблеми моральності в сучасній літературі Російська Література завжди була тісно пов’язана з моральними шуканнями нашого народу. Кращі письменники у своїх добутках постійно піднімали проблеми сучасності, намагалися вирішити питання добра й зла, совісті, людського достоїнства, справедливості й інші Найцікавішими є добутки, у яких піднімаються проблеми, пов’язані з моральністю людини, з його шуканнями позитивного ідеалу в житті....
  6. Культ особистості в сучасній літературі Це було, коли посміхався тільки мертвий, спокою радий. А. А. Ахматова Переосмислення періоду культу особистості намітилося в літературі на початку 60-х років. Виходять “Дві зими й три літа” Ф. Абрамова, “Звична справа” В. Белова. Випереджаючи суспільну свідомість, вони свідчили про щире положення справ у нашім суспільстві кінця 40-х – початку...
  7. ЕКОЛОГІЧНА ТЕМА В СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ЕКОЛОГІЧНА ТЕМА В СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ Смутно. І ні риса не зрозуміти, що там мозгует режим: Північним рікам шиї згорнути або відняти Гольфстрім! Фазиль Искандер. Як те в кінотеатрі повторного фільму я випадково подивився старий фільм “Хазяїн тайги”. Хоча він був знятий ще до мого народження, але дуже мені сподобався. Молодий...
  8. Тема села в сучасній літературі (по добутках В. Распутіна) Зірка полів горить, не вгасаючи, Для всіх тривожних жителів землі, Своїм променем привітним стосуючись Всіх міст, що піднялися вдалині. Н. Фляків Творчість відомого російського письменника, нашого сучасника, Валентина Распутіна здебільшого присвячено проблемам села. Він з тих російських мислителів, які не без підстави вважають Село центром нашого “національного космосу”, вузлом безлічі...
  9. Екологічна Тема твору в сучасній літературі Як – те в кінотеатрі повторного фільму я випадково подивився старий фільм “Хазяїн тайги”. Хоча він був знятий ще до мого народження, але дуже мені сподобався. Молодий Золотухин грав дільничного міліціонера де – те в Сибіру, єдиного “в одну Сторону на п’ятдесят верст, а в іншу – на п’ятсот”. Він...
  10. Мотиви російського села в сучасній літературі Мовчав, задумавшись, і я, Звичним поглядом споглядаючи, Лиховісне свято буття, Збентежений вид рідного краю. Н. Фляків Поет Микола Фляків одним з перших у сучасній літературі підтримав традицію російських класиків: Пушкіна, Лермонтова, Тургенєва, Тютчева, Фета, Єсеніна, Пришвіна, у Творчості яких первозданна Природа, її свіжість і краса посідали не останнє місце. Слава...
  11. “Роман кар’єри” у сучасній закордонній літературі Уо́ррен Роберт Пенн (1905-89), американський письменник, критик. У філолофсько-психологічному романі “Вся королівська рать” (1946) – доля політик-демагога. Минуле й сьогодення в його книгах постійно взаємно пронизують друга друга. Історія в них – не просто історичні сюжети й не просто історичні персонажі, які можуть бути, а можуть і не бути, але...
  12. Мій улюблений добуток у сучасній літературі Роман Чингиза Айтматова “Плаха” – велика подія в літературі останнього часу. У ньому автор звертається до таких проблем, не вирішивши або хоча б не поставивши які, далі просто не можна жити. Лейтмотив роману – тривога за втрату віри у вищі ідеали, за цинізм, за падіння соціальних вдач, за ріст пияцтва,...
  13. Місце і значення творчості О. Гончара в сучасній українській літературі Важливість матеріальних цінностей беззаперечна, але мало хто погодиться з тим, що щасливе життя людини вимірюється кількістю грошей, наявних у неї. Здорові духом люди дбають не лише пропилений добробут, вони пам’ятають, що є й духовні багатства. Своєрідними “пропагандистами” духовності у будь-якому суспільстві Ьудь-якої країни виступають люди, наділені загостреним почуттям прекрасного –...
  14. Роздум: Проблеми моральності в сучасній літературі Найважливіше з людських зусиль – прагнення до моральності. Від нього залежить наша внутрішня стійкість і саме наше існування. Тільки моральність у наших вчинках надає красу і достоїнство нашого життя. Зробити її живою силою і допомогти ясно усвідомити її значення – головне завдання утворення. Альберт Ейнштейн “Людина народжується не просто для...
  15. Моральність у сучасній літературі по добутку В Распутіна “Останній строк” Повість “Останній строк”, що сам В. Распутін назвав головної зі своїх книг, торкнути багато моральних роблем, оголила пороки суспільства. У добутку В. Распутін показав взаємини усередині сім’ї, підняв проблему поваги до батьків, дуже актуальну в наш час, розкрив і показав головну рану сучасності – Алкоголізм, порушив питання про совість і...
  16. Природа і людина у новелістиці О. Кобилянської (за новелою “Природа”) Саме в новелістиці талант О. Кобилянської розквітнув у повну силу. Новелу “Природа” Іван Франко зараховував до кращих новел цієї письменниці. Аналізуючи творчість О. Кобилянської в цілому, Л. Білецький визначав три характерні риси її новелістики: ліризм, психологізм та почуття природи. Ліризм проявлявся у глибокій внутрішній настроєності, переплетеній надзвичайно чуйним смутком, тугою...
  17. Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то и зірка мала, велика душа...
  18. Відродження візуальної поезії в сучасній українській літературі Візуальна (зорова) поезія – це окремий вид мистецтва, який відрізняється від традиційної поезії, побудований на межі словесного, графічного, живописного варіантів зображення тексту. Класичні зразки української зорової поезії сягають іще часів Івана Велич-ковського. У XVІІ столітті одним із різновидів епіграматичної поезії були так звані курйозні і, зокрема, фігурні вірші. Естетичний смисл...
  19. Ваш ровесник у сучасній літературі (На прикладі оповідання В. П. Астафьева “Людочка”) 1. Характер Люд окуляри й етапи становлення її особистості. 2. Аморальне й відчайдушне суспільство молоді селища Вепеверзе. 3. Що ж штовхнуло Людочку на страшний безповоротний крок? “…Їй здавалося, що пам’ять її, чи душу тривають там, в ошатному заріччі, і чують її там, так відгукнутися комусь”. В. П. Астафьев Головна героїня...
  20. Історичні проблеми в сучасній літературі (по романі А. Рибакова “Тридцять п’ятий і інший роки”) Труна на лафеті, коні круп. Вітер сюди не доносить мені звуків Росіян військових плачучих труб… И. Бродський Історичні проблеми завжди будуть хвилювати письменників, тому що людський рід у цілому й кожній окремій людині, позбавлена історичної пам’яті, що забув або намагається забути власне минуле й минуле свого народу, втрачає своїх Корінь,...
Людина й природа в сучасній літературі
«
»