“Людина – дитина неба і землі”

Схожі твори:

1. Дитина землі й неба (образ Планетника у повісті-притчі Б. Харчука “Планетник”) О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО Дитина землі й неба (образ Планетника у повісті-притчі Б. Харчука “Планетник”) Люди не люблять тих, хто чимось виділяється серед них. Такі особи зазвичай самотні. Про одного з них, Планетника, і розповіла Олена Булига...
2. Від землі аж до неба (особливості лірики В. Підпалого) Володимир Підпалий… Маловідоме ім’я. Навіть в “Історії української літератури” про нього не пишуть… Водночас виявляється, що він талановитий співає. Палітра його доробку багата. У своїх творах порушує такі питання, як драматичні суперечності життя, Кохання, тими добра й зла, любові й ненависті, ролі в життя людини малої Батьківщини. У письменницьких колах...
3. Людина на зачумленій землі Шкільний твір По романі А. Камю “Чума”. Протягом всієї тисячолітньої історії людство освоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися хибкими, людина – сповненим егоїзму й непомірних бажань, природа – втіленням апокаліпсиса. Але тільки XX століття принесло людству щире розуміння даремності життя. Друга світова війна відкрила й продемонструвала найстрашніше, що є...
4. Людина повинна відповідати за все на Землі (твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Людина повинна відповідати за все на Землі (твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі) За що відповідає людина? За все, що відбувається на нашій планеті, чи за щось дуже невелике? У романі Роні “Боротьба за вогонь” розповідається про життя стародавніх людей. Плем’я довірило хлопчику охороняти і...
5. Людина на зачумленій землі (за романом Альбера Камю “Чума”) Протягом своєї тисячолітньої історії людство засвоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися непевними, людина – сповненою егоїзму та пристрасті, природа – утіленням апокаліпсису. Але тільки XX століття принесло людству справжнє розуміння марності життя. Друга світова війна продемонструвала найстрашніше з того, що є в природі людини як мислячої істоти. Поблякли ікони...
6. Бо ти на землі людина! Що можеш ти, слабка людино? Який довгий шлях пізнання природи, вдосконалення себе і навколишнього світу ти пройшла? І ось уже твоя думка лине в космос, ти освоюєш морські глибини. Бо ти – людина. Кожен повинен зробити свій внесок у розвиток країни. Змінити життя на краще, довести, що ти на щось...
7. Міркування над призначенням людини на землі після прочитання “Ти знаєш, що ти – людина” …Усе почалося з вірша Омара Хайяма. Один раз я натрапив на його вірш, що схвилював мене: Для чого миру ти? Ніщо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – Примара всі й дим. Не знаю, може, філософи й знайдуть у цих словах мудрий зміст, але мені важко погоджуватися з вироком,...
8. Мої роздуми над призначенням людини на землі після прочитання поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина” …Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене: Для чого світу ти? Ніщо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – примара все і дим. Безодні з двох боків буття твого зіяють. А поміж ними – ти, ніщо у світі цім. Не...
9. В. Симоненко про історичну місію людини на землі (“Ти знаєш, що ти – людина?”) В історії української літератури шістдесяті роки стали роками творчості письменників, які віддали свій голос на захист простої людини. Вони намагалися пробити чиновницько-бюрократичну стіну суспільства, де людина була лише “гвинтиком” їхнього апарату, а не творцем своєї долі, своєї історії. Василь Симоненко вірив у духовну велич свого народу, тому своєю поезією порушував...
10. Людина на зачумленій землі – за романом Альбера Камю “Чума” АЛЬБЕР КАМЮ ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АЛЬБЕР КАМЮ Людина на зачумленій землі (за романом Альбера Камю “Чума”) Протягом своєї тисячолітньої історії людство засвоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися непевними, людина – сповненою егоїзму та пристрасті, природа – утіленням апокаліпсису. Але тільки XX століття принесло людству справжнє розуміння марності життя. Друга світова...
11. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” V варіант Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш П. Тичини “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього вірша не є...
12. “Характеристика Толика з повісті А. Дімарова “Блакитна дитина” Навіть сама назва повісті А. Дімарова “Блакитна дитина” мене трохи здивувала. Адже хіба може бути дитина з блакитним кольором шкіри? Напевне, це фантастична повість, мова в якій іде про різноманітні дива – саме так подумав я, починаючи читати цей твір. Але досить скоро виявилося, що ця повість – відверта, чесна,...
13. “Характеристика головного героя твору “Блакитна дитина” Головним героєм твору Анатолія Дімарова під назвою “Блакитна дитина” є батько хлопчика на ім’я Анатолій. Одного разу син Анатолія повернувся зі школи з негативними новинами про своє навчання і поведінку в школі. Але батько не став сильно лаяти хлопчика. Звичайно, коли бабуся сказала онукові, що його батько був паїнькою, блакитною...
14. Щира розповідь про власне дитинство (за повістю “Блакитна дитина”) Коли я побачив назву повісті Анатолія Дімарова “Блакитна дитина”, то трохи здивувався. Дійсно, хіба може дитина бути блакитного кольору? “Мабуть, фантастика”, – подумалося мені. Але насправді виявилося, що цей твір – чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослої людини про своє дитинство. Коли син письменника приходить додому із двійкою чи зауваженнями...
15. “Морально-етичні проблеми людських стосунків, порушених у творі А. Дімарова “Блакитна дитина” Навряд чи існує такий твір, який повністю позбавлений якоїсь моралі або етичних проблем. Кожен автор, будучи освіченою і ерудованою людиною, бажає підняти перед своїм читачем якісь проблеми, щоб змусити його замислитись над тим, що турбує автора й змушує замислюватися про життя і буття. Не є винятком і повість Анатолія Дімарова...
16. “Зачарована Десна” – твір про красу землі і людини Олександр Довженко був закоханий у природу свого рідного краю, вважав, що тільки природа пробуджує творчі сили людини. Семирічний Сашко жив тихо і просто, бо його оточували мудрі, красиві люди. “Боже мін, скільки ж прекрасного і доброго було в моєму житті”, – згадував уже дорослий талановитий митець. І в його уяві...
17. Виклад роману Ромена Гару “Корінь неба” Події розвиваються в середині 50-х рр. Роман починається із зустрічі батька Тассена, сімдесятирічного члена єзуїтського ордена, і Сен-Дені, директори великого державного заповідника у Французькій Екваторіальній Африці. Батько Тассен – учений, що займається в Африці перевіркою своїх палеонтологічних гіпотез і людини, що має серед місіонерів репутацію, більше зайнятого наукою про походження...
18. “Проблеми стосунків між батьками та дітьми. За твором Анатолія Дімарова “Блакитна дитина” Взаємовідносини з будь-якою людиною рідко бувають хорошими і безхмарними абсолютно завжди без будь-яких обмежень або перерв. Кого не візьми, про кого не згадай, між усіма іноді проскакують непорозуміння. В цілому це нормально і логічно, адже кожна людина індивідуальна, неповторна і має деякі особливості, які рано чи пізно вступають у конфлікт...
19. “Кличе мене зелене сонце серед неба – до його поклику я завжди прислухаюся” (за романом “На полі смиренному”) В історичному романі-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному” автор вийшов далеко за межі опису буття ченців Києво-Печерського монастиря. У кожному з дванадцяти розділів цього твору ми дізнаємося про життя одного з ченців Києво-Печерського монастиря. Нас захоплює розповідь автора про ченця Лаврентія, який “утихомирював біснуватих”, про Єремію Прозорливого, який постійно стежив...
20. Образ “високого неба” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Неправда, що в людини немає душі. Вона є, і це те добре, прекрасне, велике, що має людина. Пізнати, зрозуміти душу – це дано не всім. Наука про душу, мораль, моральність (а ці поняття нерозривно пов’язані) – найбільш цікава і складна. І є двоє людей, що відкрили її в літературі, зробили...