Любов до рідної мови і боротьба за чистоту у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло”
1. “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса (в ній багато мовознавчої уваги слову, емоційному забарвленню та відтінкам. Слово для Куліша – це зброя у повному і абсолютному розумінні).
2. Мокій – носій думок М. Куліша щодо рідного слова (літературознавець Н. Кузякіна так характеризує Мокія – сина головного героя: “Свою любов до рідного слова у “Мині Мазайлі” драматург віддав Мокієві – самотньому юнакові, чужому і русотяпству, і націоналізмові та далекому і од інтернаціонального пафосу комсомольців. Мокій захоплений
3. Проблема чистоти і розвитку української мови – в центрі уваги М. Куліша (словами Мокія він говорить: “От, наприклад, написи в “Зве ни горі” – краса! Стальні, поетичні, справжньою українською мовою написані. А подивіться ви на написи на других картинах. Олива з мухами! Немов нарочито псують таку прекрасну, таку милозвучну мову…”)
4. Вистава Леся Курбаса (“Дрібничкова Мазайлина ідейка виросла в Курбаса в цілу програму. Курбас вивів Мазайла перед очі всіх, розмалював його страшними фарбами й усією обстановок) промовив до глядачів: от вам страсті-мордасті,
5. Вплив Мокія на Улю (вона змінюється: ходить до бібліотеки, читає і цікавиться мовою, ділиться своїми “філологічними” відкриттями: “Або по-вкраїнському – одружитися з нею… Це ж не те, що “жениться на ней”, розумієш, Ринусько! Одружитись з нею, чуєш? З нею… Тут чується зразу, що жінка рівноправно стоїть поруч з чоловіком, це краще, як “жениться на ней”, – ти чуєш?”).
6. Чистота і краса рідної мови – запорука становлення кращого світу (слід дбати про мову, намагатися вживати лише добрі слова і тоді світ стане кращим. І як тут не пригадати слова М. Рильського з вірша “Мова”:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Паліть бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям).