Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій…”
Богдан Сильвестрович Лепкий народився на Поділлі в 1872 році. З 1899 року він переїхав до Польщі, де і жив до самої смерті. Рідний край, Батьківщина – найдорожче, що є у кожного з нас. І вони є найсолодшими спогадами Б. Лепкого. Його поетичний спадок пов’язаний з українською народною пісенністю. У цій поезії виражене святе для кожної людини почуття любові до рідного краю, безмежна туга й сум за його втратою! У творах його чуємо біль тих, хто втратив найдорожче – милий серцю рідний край, Батьківщину. У вірші “Заспів” ми бачимо в поетові пристрасного
Вірш”Видиш, брате мій…” був написаний у 1912 році. Поет пізно ввечері, восени, йшов з театру, а в небі журливо курликали журавлі, відлітаючи до вирію. Їх голоси перекликалися
Коли я читав ці вірші, повні смутку і туги за рідним краєм, мене теж охопив сумний настрій. Я замислився над гіркою долею людей, що називаються емігрантами. Дуже тяжко жити серед чужих людей на чужині. Хочу жити все життя з рідними, друзями на Батьківщині. Зараз наша Україна вільна, наш народ будує демократичне суспільство. І я хочу жити тут і будувати щасливе майбутнє разом зі своїм народом у своїй державі.