ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА
ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА
Література епохи Просвітництва, її представники
Просвітництво – це ідейний та інтелектуальний рух, що виник внаслідок боротьби буржуазії (або 3-го стану) з феодалізмом, абсолютизмом і духівництвом (церквою), це період з кінця XVII до кінця XVIII століття.
Ознаменувався державним переворотом в Англії (1688-1689 pp.), кінець пов’язують з Великою Французькою буржуазною революцією (1789-1794 pp.).
Ознаки Просвітництва: 1. Головна ідея – завдяки знанням змінити цей недосконалий світ.
2.Характерною для Просвітництва
3. Головне завдання – боротьба з феодалізмом, абсолютизмом, духівництвом.
4. Головні герої епохи – люди науки, мистецтва, державні діячі-ре-форматори.
5. Ідея освіченої монархії, де (на чолі держави повинен стояти освічений монарх, монарх-філософ, покровитель мистецтв, наук, ремесел).
6. Героєм у творах мистецтва стає також і звичайна людина. Вона зображується з симпатією і любов’ю.
7. Час Просвітництва (XVIII ст.) – час відкриттів
8. Пропаганда книг і знань – прикмета епохи, створення перших енциклопедій.
9. Епоха Просвітництва (XVIII ст.) – епоха енциклопедистів – людей, обізнаних в різних галузях знань.
Представники:
Вольтер – поет, прозаїк, філософ, драматург, історик, математик.
Й. В. Гете – поет, прозаїк, дипломат, міністр, учений-натураліст, художник.
М. В. Ломоносов – хімік, фізик, астроном, філолог і мовознавець, поет, художник.
Г. Сковорода – філософ, поет, педагог, фольклорист, співак, музикант, художник.