Леонід Кисельов. Доля молодого поета. Гуманістичний пафос віршів. “Стати б хоч на менти лічені…”, “Земля така гаряча”

УРОК 70

Тема. Леонід Кисельов. Доля молодого поета. Гуманістичний пафос віршів. “Стати б хоч на менти лічені…”, “Земля така гаряча”.

Мета. Переказувати історію трагічного життя молодого поета; розвивати вміння виразно, вдумливо читати вірші; визначати основну ідею, пояснювати художні засоби, підтекстовий зміст образів; виховувати небайдуже ставлення до емоцій та почуттів.

Обладнання: портрет Л. Кисельова, збірка його творів “Тільки двічі живемо. Вірші. Проза. Спогади про поета” (1991).

Хід уроку

I. Повідомлення

теми і мети уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Виразне читання уривків з твору “Лелека”, коментування змісту.

2. Виразне читання вибраного твору В. Голобородька. Мотивація вибору.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Доля молодого поета (Стислі відомості про поета).

Поет, прозаїк (1946-1968). Народився в сім’ї російського письменника Володимира Кисельова. Навчався в рідному місті на факультеті іноземних мов Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Київ поклав свій неповторний відбиток на становлення молодого таланту. Писав вірші російською мовою, друкувався в журналах

“Новый мир”, “Радуга” – тоді ще вчився в десятому класі. Але після “скандальної сенсації” вірша “Царі”, в якому поет засудив політику царя Петра щодо України, його перестали друкувати.

В останній рік життя почав писати українською мовою, яку знав і любив з дитинства. Українська поезія Л. Кисельова побачила світ у газеті “Літературна Україна”, журналах “Дніпро”, “Ранок”, “Вітчизна”. Вийшли друком і двомовні збірки поета (вже після смерті): “Стихи. Вірші” (1979), “Последняя песня. Остання пісня” (1979), “Тільки двічі живемо. Вірші, проза, спогади про поета” (1991).

2. Відомі літературознавці про Леоніда Кисельова.

Михайлина Коцюбинська

Рано ще, рано… Про Леоніда Кисельова

Рано, дуже рано пішов із життя Леонід Кисельов. Йому було 22 роки, коли смерть постукала в його вікно. Небагато своїх віршів встиг побачити надрукованими… Так, доробок невеликий… Та, незважаючи на це, ми кажемо і маємо право сказати: від нас пішов поет… Поезія його тепла, тривожна, в ній чується напружений пульс раннього, але вже дозріваючого думання, що не задовольняється упертими істинами, а шукає своїх.

Іван Драч

Жовта троянда Леоніда Кисельова

Короткий, але надзвичайно плідний творчий шлях молодого поета був осяяний сонцем Шевченка – в різні роки і по-різному писав Леонід про Кобзаря, але завжди висока повага бриніла в його рядках, присвячених великому вчителю життя і поезії. Він сприйняв від нього найбільшу науку, основний заповіт великих поетів – підтверджувати власним життям свої виболені строфи.

Іван Дзюба

Леонід Кисельов з другої половини двадцятого віку

З дитинства поет добре знав і любив українську мову, українську літературу… Серед дитячих вражень були й глибокі враження від українського села, від української пісні, від людей української вдачі і слова… Звернімо увагу на вірш “Тато оповідають”. Переказ батькової сповіді про уроки людяності, які дало йому село, … непомітно переходить у монолог автора, і закінчення вірша звучить уже не лише як батьків висновок, а й як кредо самого поста:

Я вчився любові в дядька Миколи.

Не знаю, яка мені ляже путь.

Та вже цієї любові ніколи

Мені не зректися. І не забуть.

3. Виразне читання підготовленим учнем поезії “Стати б хоч на менти лічені”.

– Яка зорова картина виникла у вашій уяві під час читання поезії?

4. Словникова робота.

Менти – (просторічне) моменти, хвилини;

Най – хай;

Характерник – ворожбит, чарівник.

5. Аналіз Тексту за планом.

План

1. Основна думка поезії.

2. Ліричний герой.

3. Мотиви вірша.

4. Художні засоби.

5. Власні думки щодо прочитаного.

1. Головна думка. Людина покликана робити добро, дарувати миті щастя ближнім.

2. Ліричний герой прагне хоч налічені хвилини стати чарівником. Та не про власні інтереси він дбає. Ні! Хоче зробити щасливими інших, втішити тих, хто страждає. 1 якби ліричний герой таки став характерником, він би для людини, яка вже не вірить “ні в кохання, ні в слова”, – вирізав сопілку – “Най журливу заспіва”.

Коментар для вчителя.

“Тут сум сприймається не як прелюдія до розпачу, а як найбільш людяний настрій, найсприятливіша умова до самозаглиблення, коли ясніше бачиш, тверезіше аналізуєш…” (Михайлина Коцюбинська).

Ліричний герой мріє, щоб люди не були самотніми, знайшли розраду, рідну душу.

3. Мотиви вірша взяті з фольклору – з казки, з легенди, з пісні. (Івасик-Телесик, характерник, лицар на коні, козаченько чорновусий).

4. Художні засоби: інверсія; пестливі слова: козаченько, песик, Івасик-Телесик; епітети: дзвінкий песик, чорновусий козаченько; анафора: ні в кохання, ні в слова.

6. Технологія “Акваріум”.

Гра є різновидом дискусії. Ведучий пропонує тему, гравці обговорюють, дискутують. Учні спостерігають. Через 3-4 хв. група повинна озвучити відповідь. Після оприлюднення позицій група сідає на місце, клас обговорює її рішення.

– Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

– Чи була думка аргументованою?

– Які аргументи були переконливими, а які – ні? Після цього місце в “акваріумі” займає інша група.

– Чи відповідають подарунки характерника бажанням дівчини, жінки, баби? Обгрунтуйте.

– Поясніть епітет “баба-сирота”.

7. Мовчазне читання поезій.

– Яке бажання викликає поезія? (Крикнути разом із хлопчиком, попросити всіх: “Не бийте журавля!”

8. Читання поезій в особах.

– Виразно прочитайте вірш, передавши інтонацію занепокоєння хлопця і природи.

9. Словникова робота.

Притне – наблизить, обніме, притулить.

Панцирники – літаки.

10. Аналіз тексту за планом (попереднім) з допомогою вчителя.

Провідний мотив (головна думка) твору – стосунки людини і природи, вплив людини на природу (як позитивний, так і негативний).

Ліричний герой – дитина. Добра, співчутлива до чужого болю, не зіпсована світом, любить природу і захищає її. Журавель, якого він притуляє до себе, є для неї птахом, частинкою живої природи, світом.

Роль епіграфа (з’ясувати, використовуючи “Мікрофон”).

Художні засоби (самостійна робота учнів).

IV. Засвоєння вивченого.

1. Практичний тренінг “Перетворення літературного жанру”.

– Перетворити вірш “Земля така гаряча” в оповідання.

V. Підсумок уроку.

– Чи сподобались вам вірші Л. Кисельова? Чим саме?

– Який художній образ найбільше запам’ятався?

– Що найбільше схвилювало вас?

VI. Домашнє завдання.

Вивчити одну поезію напам’ять (на вибір), завершити роботу над оповіданням.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Леонід Кисельов. Доля молодого поета. Гуманістичний пафос віршів. “Стати б хоч на менти лічені…”, “Земля така гаряча”