Легенди: Кара-Даг – Чорна Гора

Кара-даг – гірський масив (погаслий вулкан) у Криму, розташований між Судаком і Теодозією. Назва цієї гори походить від тюркських слів: “кара” – чорний і “даг” – гора.

От як про походження гори говориться в стародавній легенді.

Давним-давно в надрах Кара-дага – Чорної гори жило страшне чудовисько – одноокий велетень-людожер. Удень велетень спав, але навіть його мирне хропіння лякало мешканців околишніх селищ. Пізно увечері велетень проскидався і вилазив зі свого лігва. Загрозливо блискаючи своїм єдиним оком, він

починав оглушливо ревти.

Тоді злякано ховалися усі – діти, старі, жінки, а чоловіки, щоб піддобрити чудовисько, відводили до підніжжя гори бика або пару овець. Але восени, коли наставав місяць весіль, велетень вимагав більшої жертви. Він безупинно ревів, шпурляв з гори камені, що засипали виноградники, руйнували будівлі. Налякані до смерті люди вибирали одну з наречених, приводили її на Кара-даг і зв’язану залишали на високій скелі.

Багато горя приніс велетень людям, і ніхто не знав, як його позбутися. Але знайшовся відважний юнак, що заприсягся убити велетня.

Наступив місяць весіль. Юнак відправився до

велетня на Кара-даг. “Красиво в нас тут – думав юнак – і жити дуже хочеться! Але краще загинути в нерівному бою, чим терпіти ненаситне чудовисько…”

Згадав юнак свою кохану, присів на камені і заспівав пісню про любов.

– А ти нічогенько співаєш. Мені подобається. Юнак підняв голову догори і побачив велетня.

– Проспівай мені ще свою пісеньку, – пророкотав велетень. – Я теж хочу, щоб до мене пташка Кохання прилетіла, щоб у саме серце проникла.

І юнак пообіцяв велетню привести ту, що посилає любов. Наступного дня юнак вирушив на Кара-даг зі своєю судженою, красунею Ельбіс. Краса Ельбіс була настільки сліпуча, що велетень від здивування широко розплющив своє єдине око. А дівчина взяла лук, натягнула тугу тятиву і пустила в око кам’яну отруєну стрілу.

Завив від нестерпного болю велетень, спіткнувся об камінь і зірвався у свою глибоку нору…

На світанку вийшли люди зі своїх будинків, подивилися в той бік, де ще вчора було лігво велетня, і здивовано завмерли. Чорної гори більше не існувало. Вона розвалилася, поховавши під собою велетня. А на тому місці піднялися високо до неба нові стрімчаки, вигадливої форми скелі, що нагадують диких звірів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Легенди: Кара-Даг – Чорна Гора

Categories: Нові твори

Links