“Кохання повинне бути трагедією, найбільшою таємницею у світі” (за повістю О. Купріна “Гранатовий браслет”)
І. О. Купрін – співець піднесеного кохання (автор повістей “Олеся”, “Суламіф”, “Гранатовий браслет”; протест письменника проти непристойності й цинізму буржуазного суспільства, продажних почуттів, проявів “тваринних” інстинктів; пошуки надзвичайних за красою і силою прикладів ідеального кохання).
ІІ. Повість “Гранатовий браслет” – розповідь про високе, трагічне кохання (кохання – найбільша таємниця у світі!).
1. Кохання дрібного чиновника, самотнього, боязкого мрійника, до молодої дами з “вищого
А) лицарське, романтичне кохання Желткова до княгині Віри Миколаївни – сенс його життя;
Б) листи Желткова до княгині;
В) легковажне ставлення Віри до цієї любові;
Г) думка генерала Аносова щодо кохання Желткова (“… може твій життєвий шлях, Вірочко, перетнуло кохання, про яке марять жінки…”)
2.. Грубе втручання у святі почуття Желткова представників “вищого світу”:
А) глузування членів родини Шеїних, Булат-Тугановських із листів закоханого;
Б) обурення представників “вищого світу” з приводу подарунка чиновника (поштовий чиновник дозволив собі подарувати
В) повернення браслета Желткову, приниження його гідності.
3. “Кохання сильніше за смерть”. “Величезна трагедія душі”:
А) самогубство Желткова (іде з життя, благословляючи кохану, він вдячний їй за те, що пережив це високе почуття);
Б) остання воля Желткова (полягала в тому, щоб княгиня прослухала другу симфонію Бетховена);
В) народження в душі Віри “нового світу” (глибока вдячність до людини, яка понад усе навіть понад саме життя, поставила у своєму житті кохання до неї).
ІІІ. Повість О. Купріна “Гранатовий браслет” – це проповідь гуманізму, доброти, душевної мудрості (уміння кохати і цінувати кохання).
(2 votes, average: 2.50 out of 5)