Костенко Ліна Василівна

ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ

Костенко Ліна Василівна (нар. 1930 р.)

ЗАПАМ’ЯТАЙ

Основні твори: збірки віршів “Проміння землі”, “Вітрила”, “Сад нетанучих скульптур”, книги “Над берегами вічної ріки”, “Маруся Чурай”, “Неповторність”, збірка віршів для дітей “Бузиновий цар”.

Л. В. Костенко народилася 19 березня 1930 р. у містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936 р. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними

мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про “балетну школу” замінованого поля, по якому доводилося ходити, і про перший – написаний в окопі – вірш.

Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом – у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956 р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 1950-1960-х років. Збірки її віршів “Проміння землі” (1957) та “Вітрила” (1958) викликали інтерес читача

й критики, а книга “Мандрівки серця”, що вийшла у 1961 p., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я серед визначних майстрів української поезії.

Книги Л. Костенко “Над берегами вічної ріки” (1977), “Маруся Чурай” (1979), “Неповторність” (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її подальший розвиток.

Перу поетеси належать також збірка поезій “Сад нетанучих скульптур” (1987) та збірка віршів для дітей “Бузиновий цар” (1987). Живе та працює Ліна Костенко в Києві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Костенко Ліна Василівна