Ким бути? Чи будь-яка робота гарна? (твір-роздум)
Коли мені було п’ять років, я хотіла стати лікарем. У шість я вперше подивилася фільм “Д’Артаньян і три мушкетери” і “захворіла” кіно, вирішила стати акторкою і грати не гірше Ірини Алфьорової… Так я почала “змінювати” професії. Я “була” шофером, перукарем, перекладачкою з англійської мови, археологом, капітаном далекого плавання і багато ким ще.
Зараз діти вибирають інші професії. Дівчатка мріють стати топ-моделями, хлопчики – футболістами, охоронцями або… програмістами. Якось моя мама сказала мені: “Не
Усі професії потрібні і важливі, – я це пам’ятаю з дитинства. Хіба не так? “Хочеш бути вчителем, коли виростеш?” – запитала я в племінника. “А в мене тоді “джип” буде?” – простодушно поцікавилося маля. Що я могла йому відповісти? Пояснити, що є професії престижні і непрестижні, що професія вчителя зараз, на жаль, переживає не кращі часи? Тоді він, логічно мисляча дитина,
Але в будь-якій, найпрестижнішій професії, є свої хиби, спокуси, загалом, – мінуси. Що одержують люди, які піднялися високо кар’єрними сходами, які йшли “напролом”? Влада, гроші і постійний страх їх утратити. “Яка користь людині, якщо вона придбає увесь світ, а душі своїй зашкодить?” – говориться в Біблії. З цією істиною неможливо сперечатися. Я гадаю, що всі професії, всяка робота гарна. Тільки обіймати високі посади повинні порядні люди, якщо таке, звичайно, можливе…
(1 votes, average: 5.00 out of 5)