Казка і сучасна культура
Є, проте, інша область, у якій вплив казки плідно по сьогодні. Це драматичні-драматичну-драматична-драматичний-музично-драматичне, балетне і оперне мистецтво, і навіть симфонічна музика. Тут впливає як словесний, а й музичний фольклор. “Руслан і Людмила” М. І. Глінки пронизана казковим і помітною музичною фольклором.
Кожен, звісно, згадає також “Казку про царя Салтана” і “Кощія Безсмертного” М. А. Римського-Корсакова, “Любов до трьох апельсинів” З. З.
Прокоф’єва. Менш відомі опери “Морозка”, “Гуси-лебеді”
Л. Вейсберга (1930), “Вовк і семеро козенят” з. 118-134; Берков П. М. Про про “петровських повістях”.
ТОДРЛ, т. VІІ.
М.-Л., 1949; Моїсєєва Р. М. Росіяни повісті першої третини XVІІІ століття.
М.-Л.
, 1965 (ред.). Благої Д. Д.
Історія російської літератури XVІІІ століття. М.
, 1945. 12 Лупанова І.
П. Російська народна казка у творчості письменників у першій половині ХІХ століття. Петрозаводськ, 1959. М.
У. Коваль (1941).
На казки братів Грімм складено понад 34 німецьких опер. Більше численні балети: два балету на сюжет “Ковзана-горбунка” (Л.
Ф. Мінкуса, Р. До.
Щедріна); “Спляча красуня”
Прокоф’єва; “Жар-птиця”, “Казка про побіжному солдата і межах” і “Байка про Лисицю, Півня, Кота і Барана” І. Ф.
Стравінського; “Ивушка” А. А. Евлахова; “Алладин і чарівна лампа” Савельєва, і навіть симфонічні твори “Шехеразада” і “Казка для великого оркестру” М. А. Римського-Корсакова; “Довбня-яга” і “Потвора” А.
До. Лядова; “Про блазні, семеро блазнів перешутившем” і “Казки старої бабусі” З. З. Прокоф’єва і чимало інших творів.
На казковому і музичному фольклорі грунтується молоде оперне і балетне мистецтво в національних республіках (наприклад, “Шурале” М. 3.
Яруллина). Цікаво, проте, що немає загальновідомих чи популярних драматизації казки. Казка на сцені без музики було б просто нудна.
Те чудесний, що є у казці, тільки з музикою стає реальністю, не перестающей бути чудесної. Казка можлива в ляльковому театрі, де є численні постановки. У кіно казка як і неможлива, як і сцені, і з тих ж причин (“Несмеяна”). Мультиплікаційний фільм може бути тих-таки підставах, як і ляльковий театр. Але є одна область мистецтва, яка нібито внепо-ложна стосовно казці.
Це живопис. Щоправда, у художніх ілюстраціях до казок не бракує. Але, мій погляд, навіть найкращі з них (І.
Я. Білібіна, Є. Д.
Полєновій) залишають поза передачею світу казки, є стилізацію. Не відповідають ні народним уявленням, ні духу казки.
Гадаю, що казку взагалі принципово неможливо ілюструвати, оскільки події казки відбуваються хіба що поза часом та простору, а образотворче мистецтво переносить в реальне, зриме простір. Казка відразу перестає бути казкою.
Це стосується навіть до найкращим картинам, як, наприклад, до “Аленушке” У. М. Васнєцова.
Картина сповнена щирого, дуже життєвого ліризму. Дівчина у води в очеретах гірко обняла коліна, для них голову і незрячим поглядом, вся у своє горі, дивиться собі. Це чудова картина, але від казки у ній нічого немає, крім підписи. Незрівнянно слабше, просто дуже слабка інша ситуація У.
М. Васнєцова “Килим-літак* (у музеї гір.
Горького). Килим-літак висить повітря, у ньому спокійно стоїть царівна, і ми цього не віримо.
Геніальні, великі художники, зображуючи казку, висловлювали й не так її, скільки себе. Такі, наприклад, “Царівна-лебідь” чи “33 богатиря” М. А.
Врубеля. Це типовий Врубель, але ці не казка. От і кілька відволікся.
На тему про казці як чинник розвитку європейської культури можна було б написати цілу книжку. Позначення поняття “казка” говорять різними мовами Робота з питання у тому, що таке казка, але питання це відповіді назву.
Натомість зазначив деякі гідності її, на роль, що вона зіграла становленні і первинному розвитку літератури. Маємо повернутися до питання тому, що таке казка, що ми під цим розуміємо.
Наукове визначення поняття “казка” дати необхідно. Залежно від такої визначення стоятимуть й питання, пов’язані з її вивченням.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)