Іван Франко – майстер художнього слова
У літературному русі другої половини XІX століття Іван Франко – найвидатніший діяч. Його “поетична творчість вражає глибиною і багатством ідей, Широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм”. Своє палке слово Каменяр спрямовував на захист трудящих, проти несправедливого ладу, проти експлуататорів.
Найвидатнішим внеском у скарбницю української поезії стала збірка “З вершин і низин”. Провідне місце у збірці посідають поезії, спрямовані на боротьбу проти соціального і національного поневолення українського народу.
І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум, нещастя,
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувати
Хоч синам, як не собі
Кращу долю в боротьбі.
А з якою майстерністю змалював Іван Франко символічний образ невтомних каменярів. Виснажлива праця, життя, сповнене страждань, та закінчується вірш вірою у справедливість, у краще життя:
Ми ломимо скалу, рівняєм правді путі,
І щастя всіх прийде
Майстерно відобразивши чарівну красу весняної природи, Іван Франко у поезії “Гріє сонечко” закликає готуватися до майбутніх боїв за торжество щастя на землі:
Сійте в головах
Думи вольнії,
В серцях жадобу
Братолюбія,
В грудях сміливість
До великого
Бою за добро,
Щастя й волю всіх!
У веснянці “Гріє сонечко” поет оспівує весну та закликає орачів сіяти “в щасливий час золоте зерно”, яке дасть плідні сходи.
Іван Франко все своє життя, талант і працю присвятив рідному народові. Він “…вщіплював… любов до бідних і покривджених, ненависть до всього, що має “серце люте” і “полоще кров’ю рот”, запалював у грудях сміливість до великого бою за добро, щастя і волю”. Я впевнена, що поетичні твори Івана Франка ще довго чаруватимуть прийдешні покоління.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)