Home ⇒ 📕Твори на задані теми ⇒ “Історичне значення Київської Русі”

“Історичне значення Київської Русі”

Слов’янський народ, який на той час жив на території Київської Русі, створив самобутню, багату і високу духовну та матеріальну культуру, яка базувалася на попередніх здобутках східних слов’ян. Одна з наймогутніших держав середньовічної Європи суттєво прискорила культурний і економічний розвиток слов’ян, стала одним з головних етапів формування східнослов’янських народів. Завдяки своїй могутності Київська Русь була спроможна відстоювати свої землі від посягань кочівників та зазіхань візантійських імператорів. Завдяки міцній

державній єдності роздрібнених руських земель збагачувався уклад життя різних народів, їхня мова, матеріальна та духовна культура. Крім того, Київська Русь сприяла культурному та економічному розвитку неслов’янських народів, які в той час проживали на її території або межували з нею.

Київська Русь мала також і велике міжнародне значення. На той час вона була відома далеко за межами Європи. Київська Русь впливала не тільки на міжнародні політичні відносини на континенті, а й на Близькому Сході та в Азії. Руські князі підтримували міцні династичні зв’язки з Англією, Францією, Швецією, Польщею, Норвегією,

Угорщиною і Візантією. Наприклад, дочка Ярослава Мудрого була дружиною короля Франції Генріха I. Після смерті короля вона правила Францією аж до повноліття їх сина Філіпа.

Не менш важливе значення Київська Русь відігравала і в становленні міжнародних торгівельних зв’язків. Довгий час центром міжнародної торгівлі на руських землях залишався Київ. Руські купці в той час торгували з багатьма країнами світу, а у містах Київської Русі було багато іноземних купців.

У період свого підйому Київська Русь була міцною державою, але єдиною і монолітною вона так і не стала. Вона так і залишилася клаптиковою країною без визначених кордонів. Київська Русь була утворена численними слов’янськими і неслов’янськими племенами, тому вона залишалася неміцною і достатньо нецентралізованою, бо складалася з кількох територій і центрів одвічних політичних суперників – Києва, Галича, Чернігова, Новгорода та інших. Особисто Київ найзначніше впливав на прилеглу до міста територію та на землі в басейні Дніпра. Саме там проживала більшість споріднених слов’янських племен, які в подальшому стали основою формування єдиного українського народу. Усе це може стати підтвердженням того, що пізніше Російська імперія ніяк не могла претендувати на звання спадкоємиці Київської Русі і не мала права вимагати переходу України і Білорусі під владу царського уряду.

Загалом саме в період існування Київської Русі на Придніпров’ї, на Волині, в Галичині, на Приазов’ї та в Причорномор’ї закладалися традиції незалежного життя українського народу. І саме в цей час український народ отримав могутній стимул для свого політичного, господарського, культурного і етнічного розвитку. Як вважав Микола Грушевський, Київська Русь стала першою формою української національної державності. Племена, які в той час населяли територію України, стали творцями великої східнослов’янської держави. Створення ними Київської Русі засвідчувало високу цивілізацію народу, що вже в той час провіщало нащадкам незалежне та вільне існування. Створення Київською Русі слов’янськими племенами мало надзвичайне історичне значення та відіграло велику роль у подальшому державотворенні на слов’янських землях.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу. І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну (1054 р.), і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала...
  2. Вплив фольклору на словесне мистецтво Київської Русі Київська Русь – могутня слов’янська держава, глибинна історія якої оспівана в давньоруських билинах, літописних легендах, у творах вітчизняних і візантійських письменників. Найбільша держава середньовічної Європи займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги. Київська Русь часів свого розквіту представлена чудовими пам’ятками зодчества, живопису, прикладного...
  3. Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є...
  4. Розвиток культури Київської Русі Суспільним ладом східних слов’ян був общинно-родовий лад, який уже в VІ-VIII століттях почав трансформуватися у феодальні відносини. У IX столітті новий суспільний лад стає панівним, до того ж постійна боротьба з Візантією і кочівниками вимагала формування сильної об’єднаної держави, яка б могла протистояти загарбникам. У цих умовах у другій половині...
  5. Коштовні пам’ятки Київської Русі Про неабияку роль Києва як столиці однієї з найбільших східноєвропейських держав середньовіччя свідчать не лише літописи та залишки архітектурних споруд, а й знайдені у ньому численні скарби. Це – неоціненне джерело для вивчення історії, політики, економіки, торгівлі, соціального устрою і культури. Особливе значення мають ці скарби у дослідженні давньоруських ремесел....
  6. Художня культура Київської Русі Саме на цій основі і в такому контексті вірувань і звичаїв з’являється на терені Східної Європи у ІІ половині ІХ ст. давньоруська держава – Київська Русь, культура якої є важливою частиною культури Середньовіччя. Це була багатонаціональна язичницька держава, для її зміцнення потрібна була наднаціональна світова релігія. Відповіддю на цю історичну...
  7. Історія Київської Русі у прадавній літературі Небагато стародавніх книг залишилося в Україні, але коли бачиш фоліанти, що прийшли до нас із глибини віків, то на думку спадає, що котрийсь із них міг тримати в руках Володимир Мономах, воїн і політик, мисливець і художник, який одного разу сказав: “Що таке людина, як подумати про неї? Як небо...
  8. КНИГИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Характерні особливості рукописної книги Київської Русі Рукописна книга Київської Русі має певні, притаманні тільки їй особливості. Уже майстрів перших відомих нам книг характеризували високий рівень художньої культури, довершений смак. Перше, що варто зазначити, це різноманітні формати та обсяги книг залежно від змісту та призначення: або великий фоліант близько тисячі сторінок...
  9. Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах...
  10. Князь Київської Русі Олег – історична постать Князь Олег був історичною особою. Про це свідчать документальні джерела: літопис “Повість минулих літ”, Новгородський літопис, хозарські та арабські документи. Він правив у Новгороді замість малолітнього сина Рюрика – Ігоря. Олег був або родичем Рюрика, або його воєводою. 1882 року князь Олег об’єднав Новгородське князівство з Київським. Це сталося так....
  11. “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка літератури Київської Русі Здоров’я князеві й дружині, Що борються за народ християнський Із військами поганими! “Слово…” “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка культури східних слов’ян, живе джерело трьох братніх літератур – української, російської, білоруської. Із “Слова…” ми дізнаємося про життя наших предків, про їхню величну боротьбу з різними нападниками. Боронити Руську землю...
  12. Зв’язон історії Київської Русі з історією людства у “Повісті минулих літ” У 1110 році Нестор закінчив роботу над новим літописом – “Повістю мину­лих літ”. На початку твору Нестор чітко сформулював своє завдання літописця – розповісти, звідки пішла земля Руська, і хто в Києві княжив. Але літописець не зосередився тільки на цьому питанні. Він зумів пов’язати історію рідного краю з історією всього...
  13. “Історичне значення творчості Шевченка” Історія ходить по колу. Лише життя – то пряма лінія. Мова творить не просто поетів, мова творить митців. Творить людину, душа якої піймана в лещата світу, але рветься до джерел, у постійному русі до витоків. Слабку душу має людина і шукає захисту. А хто захистить нас від зла, порятує і...
  14. Слово о полку Ігоревім – твір давньої Київської Русі Як твір художній “Слово” відзначається надзвичайною образністю мови. Отже, як зазначалося вище, в ньому дуже багато влучних епітетів, наприклад: “Гзак біжит сєрым влъком, Кончак ему слід править к Дону великому”; іноді епітети поетично сміливі, наприклад: “Един же изрони жемчюжну душу из храбра тіла чрес злато ожереліе”; так само численні в...
  15. Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу У всі часи людина жадала дива. І чим, як не дивом, є Софія Київська, втілення духовної величі нашого народу. Стоїть вона, належачи як XI століттю, такою ж мірою і XXI – надзвичайне, вічне диво, символ мудрості й сили, таланту й слави. Величний образ собору, цього надзвичайного дива, “що ніколи не...
  16. Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу Павло Загребельний – відомий український письменник, автор багатьох творів про наших сучасників. Але особливе місце посідають в його творчості історичні романи. Один із найвідоміших – роман “Диво”, над яким автор працював десять років, маючи на меті “показати нерозривність часів, показати, що великий культурний спадок, залишений нам історією, існує не самодостатньо”....
  17. Образ Софії Київської в романі П. Загребельного “Чудо” Екзаменаційні добутки по українській літературі. З раннього дитинства, подорожуючи історичними місцями української землі, ми захоплюємося архітектурними спорудженнями, фресками, картинами й завжди в нас виникає безліч питань: хто створив ці шедеври? Як збереглися вони, створені багато сторіч назад, до наших днів? Відповідь на деяких з таких питань дав видатний український письменник...
  18. Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. (Дія роману, за задумом автора, відбувається у двох часових просторах, між якими пролягло майже тисячоліття. А оскільки центральний образ твору – Софія Київська, то письменник тісно переплітає період будівництва храму і події середини XX століття, коли храм опинився на межі...
  19. Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові...
  20. Твір Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного Диво) Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі...
“Історичне значення Київської Русі”
«
»