Інтелігенція у творах Булгакова
Інтелігенція у творах Булгакова
Біла й червона армії: я думаю, ці поняття знайомі всім школярам середньої ланки з курсу історії. Але, на жаль, історія надає нам інформацію про події, що відбуваються на початку 20-го століття, однобоко. Так, наприклад, я довгий час уважала, що червона армія – чесні “богатирі”, що борються за справедливість, а біла армія – зло, що заважає встановитися цієї самої справедливості. Але адже існує й зворотна сторона медалі, що я змогла розглянути завдяки творам Михайла Опанасовича Булгакова
Провідною
Білий рух гине, тому що в нього немає ніякої теперішньої мети й ніякого змісту для існування, але хочеться вірити, що всі герої цього роману дійсно стануть щасливими, що їх мине доля багатьох інтелігентів страшних тридцятих, сорокових, п’ятидесятих років непростого 20-го століття
У повісті “Собаче серце” описується настільки ж нелегка доля інтелігенції, представленої в образах професора Преображенський і його оточення. Професор так само, як і сім’я Турбиных, хоче зберегти свій звичний побут: є в їдальні, оперувати в операційної, спати в спальні. Але нестерпний Швондер, а разом з ним і результат необдуманого биосоциального Досвіду Преображенський – Кульок ніяк не можуть этого зрозуміти. Їх Поставлене завдання – відібрати все у всіх і розділити нарівно, щоб, нібито, відновити справедливість. Але насправді вони займаються урыванием шматка для себе. І правильно зауважує Пилип Пилипович, що розруха панує не в країні, а “розруха в головах”.
У романі “Майстер і гарита” інтелігенція представлена, на мій погляд, в образах Майстра й гариты. Вони помітно відрізняються від навколишніх їх лицемірних, духовно мертвих, “думаючих нажраться краще як” людей. Майстер виявився чи ледве не єдиним служителем теперішнього мистецтва. І виявляється, що йому і його улюбленої немає місця на землі, і вони гідні якщо не світла, то у всякому разі спокою
Таким чином, ми бачимо, що доля інтелігенції аж ніяк не проста. Більшовики не хотіли розуміти того, що всі вони люди, яким властива любов, переживання, відданість, бажання зберегти свій звичний побут, затишок вдоме.
По-моєму, Булгаков хотів показати й те, що розвиток інтелектуальне нерозривно пов’язане з розвитком духовним, що мистецтво божественно й прилучення до нього може схилити людини до пошуку істини й прагненню до добра. Але ж якщо творити добро, те зло назавжди покине наші душі, а виходить, мир стане краще й добріше.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)