Іліада характеристика образів Зевса і олімпійських богів
Зевс – верховний бог старогрецького пантеону. Усі події, описані в “Іліаді”, визначаються “волею Зевса”. З усіх олімпійських богів тільки 3. відкрито майбутнє: йому відомо все, що станеться в ході тривалої на багато років облоги Трої. Таким чином, 3. у поемі символізує абсолютну зумовленість подій людської історії і виступає втіленням вищого знання, недоступного іншим олімпійським богам і смертним.
У стані богів відбувається свого роду розкол: усі небожителі так чи інакше виявляють особисті симпатії до грецьких або до троянських
Немає симпатій і антипатій : надаючи тимчасову підтримку то одним, то іншим, а також неухильно виконуючи обіцянки, дані їм іншим богам, 3. втілює в поемі ідею рівноваги, яка зберігає засади світопорядку. Символом божественної справедливості Гомер робить ваги, на яких 3. зважує
Попри те, що смертні знаходяться в повній залежності від волі богів, які здатні згубити їх або, навпаки, відвернути від них загибель, Гомер далекий від того, щоб показати людей безпорадними іграшками в руках всесильних богів. Між світом небожителів і світом смертних немало загального. По суті, вони відрізняються лише тим, що у богів значно більше можливостей і знань, недоступних людям, але і богам, як і людям, властиві всілякі вади і помилки.
По думці Гомера, основна характерна риса світу людей – неуцтво, яке є головною причиною безрозсудних і ганебних вчинків. 3. відзивається про людей з іронією: люди переконані, говорить він, що усі біди походять від злої волі богів, тоді як частенько самі смертні “загибель долі всупереч на себе накликають божевіллям”.