Ідея подвигу в ім’я загального щастя в оповіданні М. Горького “Баба Изергиль”
1. Данко як ідеальний герой. 2. Ціль Данко. 3. Протиставлення героя і юрби У своїй творчості письменники часто звертаються до теми подвигу. Героїчні вчинки людей не можуть не викликати замилування. Подвиг можна розглядати із цих позицій. Але людська свідомість улаштована таким чином, що будь-який учинок можна трактувати подвійно.
І ідея подвигу в цьому випадку не виключення. В оповіданні М. Горького “Баба Изергиль” саме розглядається подвиг в ім’я загального щастя Письменник відповідає на цей дуже важливе питання легендою про Данко,
Данко не думає про себе, він живе інтересами інших, хоче змінити життя своїх одноплемінників Данко персоніфікує революціонера, людину, що не бажає жити по тимі правилам і підвалинам, які були створені задовго до його народження. Якщо враховувати особливості епохи, у якій довелось жити й творити М. Горькому, то стає зрозумілим, чому його так залучав образ Данко-Революціонера. Письменник свідомо ідеалізує Данко,
Герой живе заради того моменту, коли він може зробити подвиг в ім’я загального щастя Правда, він не замислюється про те, чи гідні цього подвигу навколишні? Може бути, їх цілком і повністю влаштовувало те життя, що не мінялася дуже довгий час? Може бути, будь-які зміни лякають і засмучують їх? Ціль Данко-Героя – перетворити мир.
У контексті легенди, розказаної Горьким, Данко хотів зробити своїх одноплемінників щасливими, вивести їх з темного похмурого лісу, щоб вони жили на світлому сонячному місці Заради того, щоб знайти шлях у мороці, Данко жертвує своїм серцем. Воно висвітлює шлях, і слабкі, нещасні одноплемінники героя знаходять дорогу. Герой гине, і ніхто не думає про нього жалувати. З одного боку, Данко по-людськи жаль.
Молодий, небайдужа людина гине в розквіті років. З іншого боку, у нього не було інших перспектив Данко не влаштовувала щоденність, життя як сіре існування здавалося йому неприйнятної. Інакше він би не захотів пуститися в настільки ризиковану подорож. Так, без сумніву, він дуже багато зробив для своїх одноплемінників.
Він вивів їх з мороку, показав шлях на щастя. Люди, подібні Данко, живуть заради подвигу, заради цієї короткої миті. Тільки так вони розуміють зміст свого життя Вони не бережуть життя, навпроти, охоче розстаються з нею, залишаючи на століття легенди про себе. Не випадково одноплемінники не занадто-те любили Данко.
Вони почували в ньому небезпека. І були праві. Данко ж, навпроти, не розумів їх. Він жив заради майбутнього, світлого й прекрасного. А навколишні жили сьогоднішнім удень.
И лиха сьогодення здавалися їм набагато важливіше, ніж примарне щастя майбутнього. Чи потрібна була жертва Данко навколишньої? Може бути, немає. Принаймні, одноплемінники героя так і не усвідомили, що вони в цьому бідують.
Однак можна сказати із упевненістю, що смерть Данко була не даремною. Він своїм учинком показав, що є люди, для яких загальне щастя важливіше, ніж власне життя