Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Ідейно-тематичне багатство збірника П. Тичини “Сонячні кларнети”

Ідейно-тематичне багатство збірника П. Тичини “Сонячні кларнети”

Павло Тичина як художник народився в 1918 році збірником “Сонячні кларнети”, що приніс йому славу й визнання. Він ознаменував появу нового таланта, яркою художньої індивідуальності. На літературну ниву вийшов поет-лірик, що своєю майстерністю, щирістю й задушевністю, любов’ю до життя й людини примушує згадати імена світочів національної літератури – Шевченко, Франко, Лесі Українки. П. Тичині судилася доля генія. Автор “Сонячних кларнетів” – весь у провесні української революції, у передчутті наближення грози, що всеочищає

Образ

“сонячних кларнетів” – це не тільки символ краси вічно юних, наповнених фарб і музики природи, а й втілення прагнень до всього сонячного, радісному, життєдайному, овіяною молодістю. Образ сонця, як джерела життя на землі, сили, які дарує людям радість, виражає мрію поета про щасливе життя. А коли співак бачив людське нещастя, коли туга огортала його серце, він не падав у розпач. Не вгасала його віра в перемогу світлого, гуманістичного над тьмою

Ліричний герой збірника – юнак, що багатий і щедрий душею, це романтик, закоханий у красу миру, у природу, у життя. Це уособлення самої молодості, що

лише ступила на життєвий поріг і зачаровує свіжістю й чистотою почуттів, шляхетними поривами

Стих “Ой не крийся, Природа ” розкриває ідею єдності людини й природи. Настрій ліричного героя перебуває в гармонії із природою: те сумний, те світлий прозорий, начебто фарби золотий осіни. Простій, звичайний вид у вірші “Гаю шумлять” захоплює художника чарівністю гаю, ріки, хмаринки в небі. Читаєш – і в уяві виникають образи: гаю шумлять, дзенькіт гуде, тихий шепіт трав, хмаринки біжать, небо, край – як золото. Ліричний герой захоплений красою рідної землі, приходом весни. Шум гаїв – начебто ніжно тонні звуки арф, тому й назва поезії – “Арфами, арфами”. Весна будить глибокі Думи, якими переповнено всі навкруги, думи про прийдешні бої, бої за людське щастя. У чистому повітрі – передгрозова напруга: “Буде бій вогневий!”. Цим почуттям охоплене серце героя, людини, закоханого в рідний край..

Там, де мир повниться музикантом, переливається фарбами, народжується прекрасне. А супутником його є любов. Для Тичини де любов – там краса, висока поезія. Його вірші “Не дивися так привітно”, “Про любо Інна”, “Кольори в моєму серці” залучають тихою ніжністю мовою чистого й чесного серця. Молодість! Це така країна, у якій людині за життя доводиться побувати тільки один раз. Тичина відкриває її красу через величне й священне почуття любові

Тичина замислюється над філософською темою Людини й часу. Пори року природи в “Пастелях” відповідають “порам” людського життя. Осінь – пора замисленості, легкого смутку. Весна персоніфікує молодість. Літо – зрілість, повноліття. Природа, а з нею людина, живуть за законами постійної змінюваності, плинності, руху в часі й просторі. Філософія часу опирається в Тичині на поетичне зіставлення людського століття згодом. У людини ” також свій ранок, день, вечір і ніч. Перша постіль дає чарівний малюнок ранку. У природі, віє чарами людського ранку – дитинства. Воно оживає казкою про зайчика, довірливою безтурботністю, поезією духовної “Пробіг зайчик. Дивиться – світанок! Сидить грається, Ромашкам ока розкриває”. Але на зміну цій картині приходить інша:

А на сході небо пахне Північний чорний плащ ночі Вогневими нитками сточують, Сонце

Чорні й червоно-вогненний кольори розвивають мотив боротьби світла й тьми, добра й зла, навівають думка про швидкоплинність людського життя. Важливою темою збірника є проблема, національного відродження гнобленого й приниженого українського народу. Поема “Золотий гемин” – віра в національне й соціальне звільнення рідної Звідси – пафос овіяною мрією волі, повне відсутність недружелюбного відношення до інших народів. Поема – гімн весняному сонцю:

Над Києвом – золотий гімн, И голуби, і сонце! Унизу Дніпро торкає струни

Події весни й літа 1917 року заколисали суспільство. Це був “золотий гул” пробудження. Навіть “предки встали з могил… жертву сонцю приносять”. Народ вірить у свої сили:

Зоряним ранком припади вухом до землі – ідуть Ідуть люди у своє майбутнє И всі співають, як вино: Я сильний народ, Я молодий!

Біль і тривога за долю рідної землі виникають в образі скорботної матері, що є традиційним у Творчості багатьох поетів миру. “Проходила по полю…” – такими словами починається! закінчується кожний з віршів, тетраптих “Скорботна мати”. Проходила Мати Марія й курне око не могло не помітити – “чийсь труп у житах чорніє…” Лютує смерть в Україні:

Не бути ніколи раю У цьому кривавому краї, У краї, де навіть до гілки звіробоя Із крові отут юрбою Зросли на поле бою…

“Скорботна мати” – це біль і тривога за долю Батьківщини, де українська Голгофа

У ранній ліриці П. Тичини життєрадісність, краея природна для людини, закоханість у чарівний мир перемежевивается й сіяє яскравими відсвітами, які символізують більшу тривогу, нагадують про важкі випробування часу, про людські трагедії. “Сонячні кларнети” – книга поетичних шедеврів П. Тичини, що зачаровує, облагороджує кожного, хто припаде до неї прагнучими вустами


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Ідейно-тематичне багатство збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” Павло Тичина я митець народився в 1918 році збіркою “Сонячні кларнети”, яка принесла йому славу і визнання. Вона ознаменувала появу нового таланту, яскравої художньої індивідуальності. Н літературну ниву вийшов поет-лірик, котрий своєю майстерністю, щирістю і задушевністю, Любов’ю до життя і людини примушує згадати імена світочів національної літератури – Шевченка, Франка,...
  2. Ідейно-тематичне багатство збірки Тичини “Сонячні кларнети” Образ “сонячних кларнетів” – це не тільки символ краси вічно юної, сповненої барв і музики природи, а й втілення прагнень до сього сонячного, радісного, життєдайного, овіяного молодістю. Образ сонця, як джерела життя на землі, сили, що дарує людям радість, виражає мрію поета про щасливе життя. А коли співець бачив людське...
  3. Ідейно-тематичне багатство збірки “Сонячні кларнети” Народна мудрість вчить: людина народжується двічі: перший раз – коли появляється на світ, другий – коли вона стає трудівником. Павло Тичина я митець народився в 1918 році збіркою “Сонячні кларнети”, яка принесла йому славу і визнання. Вона ознаменувала появу нового таланту, яскравої художньої індивідуальності. У літературну ниву вийшов поет-лірик, котрий...
  4. Хай звучать сонячні кларнети (За поезією П. Тичини) Доля поетів-новаторів складається не обов’язково тра­гічно, але завжди непересічно. Павло Тичина зумів поєдна­ти у своїй творчості традиційні мотиви української лірики з найновішими принципами поезії XX століття. Багато що заважало Тичині цілком віддатися ліриці: час, а також і носії влади вимагали свого. Але саме ліричні вірші принесли Тичині славу співця життя...
  5. Оптимістична тональність поезій збірки “Сонячні кларнети’ П. Тичини За природою свого таланту Павло Тичина належав європейському символізму з його прагненням до найтіснішого зв’язку поезії з музикою. Збагативши філософсько-естетичні основи цього символізму дивосвітом українського фольклору, він став одним з найяскравіших представників слов’янського модернізму. Сп’яніння від життя, універсальність і глибина мислення, розмах і динаміка національного піднесення – усе це притаманне...
  6. Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” – гімн життю, пісня ніжності, радості й суму Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” відкрила низку “світлоносних книг”. Образ сонячних кларнетів – це і символ вічно юної природи, і втілення прагнень до всього сонячного, радісного, життєдайного. Павло Тичина у творах висловлює мрію про щасливе життя. І навіть бачачи людське лихо, не сумував, не впадав у розпач, бо ніколи не...
  7. Образи природи в збірнику “Сонячні кларнети” Павла Тичини Перша поетична книга Павла Тичини, що вийшла до друку в 1918 році, одержала назву “Сонячні кларнети”. Спосіб-символ сонячних кларнетів найкраще втілює сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Їм поет підкреслював сонячно-музичний характер своєї Творчості, указує на синтез у ньому життєдайного сонячного тепла й світла з музичними ритмами всесвіту, які з’єднують людину...
  8. Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла в 1918 році. До неї ввійшли твори, написані в 1910-1917 роках. Усі вони об’єднані спільним настроєм, темою та ідеалом. Пристрасна любов до природи, пильне вдивляння в людські душі, відчуття гармонійного зв’язку...
  9. Майстерність зображення настроїв людини у збірці Тичини “Сонячні кларнети” Павло Тичина – видатний український поет, публіцист, перекладач, учений. Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу пісню поета співчуттям до людини, що працею здобуває свій хліб. Уже в перших творах Тичини, які виявляють пристрасну любов поета до людини і природи (“Розкажи, розкажи мені, поле…”, “Ви знаєте, як липа шелестить…”,...
  10. “Сонячні кларнети” П. Тичини – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту Уже своєю першою збіркою “Сонячні кларнети” Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Вона вийшла друком у 1918 році. У віршах її поєдналися дві музи – Музика і Поезія з братом Живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. Внесений у заголовок книжки незвичний образ –...
  11. Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла в 1918 році. До неї ввійшли твори, написані в 1910-1917 роках. Усі вони об’єднані спільним настроєм, темою та ідеалом. Пристрасна любов до природи, пильне вдивляння в людські душі, відчуття гармонійного зв’язку між душею поета та Всесвітом – цим сповнені вірші “Сонячних кларнетів”....
  12. Відтворення настроїв людини через образи природи у збірці “Сонячні кларнети” Павла Тичини Збірка “Сонячні кларнети” (1918) стала етапною подією в українській літературі. Л. Новиченко назвав її одним із наймузикальніших творінь у світовій поезії. Світ “Сонячних кларнетів” сповнений і дзвінких, і пастельних барв та звуків. Світлові і звукові барви творять світлову музику сонячних кларнетів, які, за визначенням одного із дослідників П. Тичини А....
  13. Сонячні кларнети – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту І. Становище української літератури на час виходу збірки “Сонячні кларнети”. (Рік видання збірки – 1918-й. В Україні ішла громадянська війна. Держава щосили намагалася стати незалежною, вибороти давно очікувану волю. Найталановитіші, най прогресивніші сили літератури або передчасно зійшли в могилу (Леся Українка, М. Коцюбинський), або були розчавлені обставинами (В. Стефаник, Л....
  14. Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи (за збіркою “Сонячні кларнети”) Назвавши свою збірку “Сонячні кларнети”, П. Тичина підкреслює мелодійність, музичність своїх віршів, відзначає близькість лірики до музики. У віршах цієї збірки поет відбиває лише переживання і настрої, навіяні природою, коханням, власними роздумами. У вірші “Розкажи, розкажи мені, поле…” ліричний герой і пейзажний малюнок вірша злилися воєдино в гамі найніжніших мінорних...
  15. Багатство поезій П. Тичини Павло Тичина, на мою думку, поет геніальний і водночас суперечливий. Поет, якого називали справжнім генієм і втраченим генієм. Поет, про якого О. Гончар писав: “Тичина – це музика й барви, це чистота душі”, а Є. Маланюк назвав “поетом однієї книжки”. Поет, про якого доводилося чути: “А Тичина пише вірші, та...
  16. Скорботна нота “Сонячних кларнетів’ Павла Тичини І. Ставлення М. Коцюбинського до творчості П. Тичини (вразила глибиною розкриття теми, емоційністю, оригінальними поетичними паралелями). ІІ. Тичина – поет, яким пишається Україна (оригінальний стиль, мужність інтонацій, дивовижна образність; ідеал Тичини – гармонія природи і людини, інтелекту й духовності, почуття й обов’язку, національного і загальнолюдського, землі і космосу). ІІІ. Найкраща...
  17. Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці П. Тичини Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим за багатьох з них, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу, залишився в пам’яті поколінь. Розповідаючи...
  18. Пейзажна лірика Павла Тичини Розглядаючи творчість Павла Тичини, неможливо обминути пейзажної лірики поета. Його вірші “А я у гай ходила”, “Гаї шумлять”, “Квітчастий луг”, “Арфами, арфами” зачаровують весняною свіжістю, легкокрилою радістю, молодечим завзяттям. “Усе в нього (Тичини) співає і звучить, – писав про творчість поета критик О. Білецький, – земля – орган, співає стежка...
  19. Хто він: геній або пігмей? (про творчу особистість П. Тичини) Саме так називалася літературознавча стаття В. Стуса про П. Тичині. Чому ж такий контраст? Справді, фігура й творчість відомого українського поета неоднозначні й досить суперечливі. З одного боку – “Ви знаєте, як липа шелестить”, “Про панно Інна…”, “Гаю шумлять”, “Подивилася ясно”, “Скорботна мати”, “Золотий гул”, з іншого – “Партія веде”...
  20. Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України (у формі автономії). Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські...
Ідейно-тематичне багатство збірника П. Тичини “Сонячні кларнети”
«
»