Ідейний задум “Конотопської відьми” та характер переосмислення письменником народної демонології

Схожі твори:

1. “Спільне і відмінне Пістряка з “Конотопської відьми” і Тетерваковського з “Наталки Полтавки” Головними героями повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є сотник Микита Уласович Забрьоха і писар Прокіп Ригорович Пістряк. Микита Забрьоха своє сотенство не заслужив, а як тоді повелося – успадкував від свого батька. В ті часи у Конотопі “Таки хто скільки не зазна, то сотенною старшиною все були Забрьохи: …так від...
2. Тема, ідейний задум та жанр “Слова про Ігорів похід” Автор “Слова про Ігорів похід” розповідає про похід новгород-сіверського князя у яскравих, емоційно насичених, розгорнутих образних картинах. Другорядний історичний епізод в авторському зображенні набуває вигляду драматичної дії всенародного значення, яка змушує замислитись над сучасним та майбутнім рідного краю. “Слово про Ігорів похід” перейняте глибоким патріотичним пафосом, щирим уболіванням автора за...
3. “Мандрівка Дніпром разом з письменником В. Чемерисом” Відомий український письменник В. Л. Чемерис народився в с. Заїченці на Полтавщині 8 липня 1936 року. Але більшість свого життя він жив та працював на Дніпропетровщині, та й творчий шлях письменника розпочався саме там. У 1971 році В. Л. Чемерис закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. О. М....
4. “Чому Шекспір є письменником доби Відродження?” Вільям Шекспір є одним з найбільших драматургів і поетів Британії, які коли-небудь жили. Як відомо, часова епоха, під час якої працював і жив даний діяч мистецтва, називається епохою Відродження. Думається, що це і є основною причиною, чому його вважають письменником епохи Відродження. Втім, варто відзначити, що манера письма Шекспіра повною...
5. До перлин народної творчості (за повістю “Тіні забутих предків”) Ми живемо наприкінці XX ст., й нині відбувається процес, який розглядає як закономірне явище на новому витоку спіралі екологізацію суспільства, повернення до симбіозу людини і природи, повернення народів до своїх етнічних вір. Тому й не випадково, що ми все частіше перечитуємо, переосмислюємо нашу історію, звертаємось до пам’яток нашого минулого, щоб...
6. Бажання бути письменником по творчості Гете З Італії Гете повернувся у Веймар, назад у тісний мирок німецької провінції. Але тепер поет не стане тягти на собі весь вантаж неповороткої колимаги урядових справ. Гете вже не перший міністр, у його веденні залишилися тільки просвітні установи, насамперед Веймарский театр і Иенский університет. Дозвілля для Творчості більше, але творчий...
7. Переосмислення давньогрецького міфу в романі К. Гамсуна “Пан” Однією з характерних ознак модернізму, який, починаючи з кінця XIX століття, відігравав домінуючу роль у літературі та мистецтві, було сучасне прочитання античних міфів. Художники та письменники-модерністи часто зверталися до сюжетів культурної скарбниці людства, переосмислюючи їх та відкриваючи в них нові мотиви, співзвучні їхньому часові. Один із кращих романів норвезького письменника...
8. “Моя майбутня професія, або Чому я хочу бути письменником” Кожен з нас рік за роком мріє про те, ким же, власне, він хоче бути. Я – не виняток, проте мої обрані майбутні професії завжди викликали у людей подив, якщо не сказати більше – відверте нерозуміння. Коли я ходила до дитсадка, то більшість моїх п’ятирічних знайомих мріяли про те, аби...
9. Чи можна вважати Ф. Достоєвського сучасним письменником? Твори Ф. Достоєвського сьогодні чи не найвідоміші у світі серед російських класиків. Увесь світ читає Достоєвського. Отже, у його творчості є щось таке, що змушує звертатися до творів письменника знову й знову. Достоєвський поза часом. Його думки так само актуальні зараз, як і у його час, і пізніше. Це думки...
10. Переосмислення давньогрецького міфу у романі К. Гамсуна “Пан” Однією з характерних ознак модернізму, який, починаючи з кінця XІX ст., відігравав домінуючу роль у літературі та мистецтві, було сучасне прочитання античних міфів. Художники та письменники-модерністи часто зверталися до сюжетів культурної скарбниці людства, переосмислюючи їх та відкриваючи в них нові мотиви, співзвучні їхньому часові. Один із кращих романів норвезького письменника...
11. Іронічне переосмислення давньогрецької історії про Пігмаліона і Галатею Бернард Шоу – найвидатніший англійський драматург із часів В. Шекспіра, реформатор, який вплинув на розвиток театру ХХ століття. Творець нового театру “ідей”, “драми-дискусії”, продовжувач традицій інтелектуального мистецтва Г. Ібсена, про що заявлено в книзі “Сутність ібсенізму” (1891). У цілому Б. Шоу написано 47 п’єс. Найбільш відомі: “Пігмаліон” (1913), “Дім, де...
12. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником УРОК 1 Тема. Вступ. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником. Мета. Ознайомити учнів з підручником української літератури для 7 класу й заохотити їх до вивчення рідної літератури; поглибити поняття про основні засоби виразності; з’ясувати естетичне, пізнавальне та виховне значення художньої літератури; прищеплювати любов до української літератури....
13. Дослідження жанру української народної балади Першим записом української народної балади вважають пісню про Стефана-воєводу “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”, яку чеський учений Ян Благослав у середині 16 ст. вніс до своєї рукописної граматики. У 1625 р. у Польщі окремою брошурою була опублікована українська Балада про козака і Кулину, були й інші поодинокі випадки публікацій українських...
14. Пушкінське переосмислення типу романтика в образі Ленського Звичайно, у кожного письменника є улюблений герой. Більш того, можна сказати, що у кожному улюбленому героєві письменник мовби втілює частку самого себе – на різних етапах свого життя. Буває, таким чином, на сторінках твору, автор сперечається із самим собою, яким був у юності, буває – заздрить у чомусь тому, ще...
15. Легенда про Гамлета з данського літопису та її переосмислення Шекспіром Легенду про Гамлета вперше записав наприкінці XI століття данський історик Самсон Граматик у своїх збірках легенд і хронік під назвою “Історія Данії”. У ній розповідається, що за часів язичества один із правителів Ютландії був убитий на бенкеті своїм братом Фенгоном. Потім Фенгон одружився із вдовою убитого і заволодів його землями....
16. Переосмислення біблійних образів у романі “Майстер і Маргарита” М. Булгакова У романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” є реальність і фантастика, сатира і любовна лірика. Особливо виділяються чотири глави історико-філософського характеру. Це “роман у романі” – оповідь про Христа і Понтія Пілата. Глави про прокуратора Іудеї та Ієшуа Га-Ноцрі (Ісуса Христа) пише голивний булгаковський герой – Майстер. Створений за біблійним...
17. Задум і композиція “Людської комедії” О. де Бальзака Принцип наскрізних персонажів. Оноре Бальзак – син нотаріуса, що розбагатів під час наполеонівських війн. Його романи стали як би еталоном реалізму першої половини 19 століття. Письменник буржуазії, хазяїна нового життя. Він тому й відвернувся від твердження В. Гюго, що “дійсність у мистецтві не є дійсність у житті”, і бачив завдання...
18. Роль народної казки у вступі до поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила” Завдяки своїй няні Орині Родіоновні великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок-поем. Одна з найвідоміших – “Руслан і Людмила”, в якій князь Руслан вирушає в далеку дорогу, щоб відвіукати свою наречену Людмилу, викрадену злим чаклуном Чорномором. Подолавши багато перешкод,...
19. Задум “Євгенія Онєгіна” Робота над “Євгенієм Онєгіним” відняла в Пушкіна багато премени й сил. Восени 1830 року, знаменитої Болдинской восени, коли високе натхнення не залишало Пушкіна протягом майже трьох місяців, йому здавалося, що завершення ж близько. 26 вересня 1830 року він записав план роману, яким він по-новому йому бачився. Широко, просторо розгорнувся художній...
20. Ідейний зміст роману “Чорна рада” Куліш був одним з найбільш активних діячів українського національного відродження. Працюючи над “Чорною радою”, він, хоч і жив у Петербурзі, постійно підтримував контакти з учасниками Кирило-Мефодіївського товариства. Члени цієї організації, справжня інтелектуальна еліта нації, прагнули всебічно осмислити історичну долю українського народу та визначити місце України у світі, передусім у колі...