І. Франко “Захар Беркут”. Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників
УРОК 10
Тема. І. Франко “Захар Беркут”. Історична основа повісті – героїчна боротьба народу Русі в XIII ст. проти татаро-монгольських нападників.
Мета. З’ясувати історичну основу повісті “Захар Беркут”; розвивати навички художнього переказування твору; ввести в атмосферу далекого минулого рідного краю, виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: текст повісті “Захар Беркут”, географічна карта, книга “Народні оповідання про давнину”.
Тип уроку: лекція-коментар з елементами евристичної бесіди.
Хід
І. Актуалізація опорних знань.
I. Бесіда з учнями.
– Де Франко перебував у 1882 році?
(Письменник жив у Нагуєвичах. Перед тим двічі побував у в’язниці. Поборов важку недугу – пропасницю – і неймовірно жахливі умови поліцейського етапу. Вдень важка, до “сьомого поту”, фізична робота в полі та вдома, а ввечері копітка праця над рукописами.)
II. Пояснення нового матеріалу.
І. Коментар до історії написання.
– Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті “Захар Беркут”?
(Зацікавлення історичним минулим рідного краю.)
– Поштовхом до написання
Як бачимо, звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, нове, вільне від експлуатації, справедливе суспільство.
– Що ви знаєте з історії про боротьбу руського народу проти монголів?
У 1241 році внук Чингісхана Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно шматувала живе тіло руського народу, нівечила його душу, несла смерть, сіяла спустошення і рабство. Після впертої оборони був зайнятий і зруйнований Київ. В історичній повісті “Захар Беркут” всі герої не історичні, а, як стверджував сам автор, є витвором художньої фантазії. Але це ніскільки не зашкодило історизмові твору, не суперечило його художній правді. Та є у творі і те, що підтверджується історичними документами. Вся сюжетна канва твору будується на достовірному історичному факті – нападі монголо-татар. Письменник точно називає імена їхніх ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калка, про Данила Галицького. Другим джерелом повісті став фольклор – перекази та легенди, які народ зберіг у своїй пам’яті. Таким чином, “Захар Беркут” – це художній сплав історії та легенд, їх мистецьке творче осмислення.
Факт потоплення в Карпатах монголів в історії не відомий. Але народ у фольклорних творах опоетизував “славні діла славних прадідів”. Велике значення має і переказ про Сторожа – величезного кам’яного стовпа. Цар велетнів, цей “святий” камінь є своєрідним уособленням життя і ворогом богині смерті Морани. “Кажуть, – йдеться у переказі, – що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати… Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою”. Так і сталося. В Тухольській долині знайшли свою смерть добірні сили завойовників. У примітці до твору Франко вказує на ще один фольклорний матеріал, яким користувався, – народний переказ про монахів київських печер, пов’язуючи його зі Скитом Манявським. Цей переказ письменник творчо використав, розповідаючи, як формувався світогляд Захара Беркута.
2. Коментар за картою.
– Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. (Учні знаходять це місце на карті.) Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов’язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.
– Які ще населені пункти згадуються у творі?
(Села Корчин (тепер Сколівського району), Синевідське (нині Нижнє і Верхнє Синьовидне), р. Стрий та Опір (обидві витікають з гори Явірник, що на Сколівщині).
Коли татари знищили Тухлю, люди поселилися вище, але зберегли стару назву села. Про боротьбу тухлян з ворогами йдеться в топонімічній легенді “Цокан”. (Нижче Тухлі було вбито одного з монгольських ватажків на ім’я Шпокан, тому гору при вході в тухольську долину назвали Цокан.)
Події минулого, як зазначав сам автор, відбувалися поблизу “стін могутнього Зелеменя” (гора у сколівських Бескидах на північному сході від сучасної Тухлі заввишки 1177 м).
III. Робота за змістом I – V частин повісті.
1. Бесіда з класом.
– Де і коли відбуваються події, описані у творі?
– Навіщо письменник звертається до минулого? (Хотів у високохудожній формі розповісти про славні сторінки історії українського народу як приклад для наслідування сучасників.)
– Зачитайте підзаголовок повісті. Про що у ньому йдеться?
– Що ви можете сказати про життя русичів у ХНІ ст., розглянувши ілюстрацію до повісті?
– Який епізод з твору зображено?
– Епіграфом взято слова з поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”. Зачитайте їх і скажіть, про що це свідчить.
Оглядаючись у минуле, письменник незмінно думав про “часи будучі, невідомі”. Це підтверджують композиційна рамка і кінцівка твору.
– Зачитайте кінець епілогу від слів “Сумно і непривітно тепер на нашій Тухольщині…” до слів “… і для наших “культурних” часів”.
– З якими героями зустрічаємось у повісті?
– Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання? (Автор хоче заінтригувати читача.)
– Чи заінтригували вас складні випробування, небезпечні ситуації, ризиковані вчинки героїв? Розкажіть стисло, які саме. (Сцена полювання, боротьба Мирослави і ведмедиці, визволення Мирослави.)
2. Робота у Трьох групах (після виконання звітують представники).
Завдання для 1-ої Групи
– За яких умов і про кого були сказані слова?
– “Занадто ти високо піднявся на крилах гордості, – але уважай! Доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути”. (Максим Беркут про Тугара Вовка після його гордовитої відмови віддати за нього Мирославу);
– “Тій не жаль би бути мужем”. (Тухольці про Мирославу);
– “Перестав ти розуміти нові, теперішні часи, їх погляди та потреби. Пережилися твої молодечі думи про свободу”. (Тугар Вовк про Захара Беркута на громадськім суді.)
Завдання для 2-ої Групи
– Ким були сказані слова?
– “Я зробив те, що кожний на моїм місці зробив би, – за що ж тут дякувати?” (Максимом);
– “Дивні ж у вас порядки! Князь бунтує проти своїх слуг, слуги против князя, князь і слуги проти народа, а народ проти усякої власті”. (Петою);
– “Сей ланцюг – то наш руський рід, такий, як вийшов з рук добрих, творчих духів”. (Захаром Беркутом.)
Завдання для 3-ої групи
(сильнішої)
– Продовжіть уривок. Кому належать ці слова?
– “Вночі, перед тим днем, коли ми мали рушати на ведмедів, мені…
– (приснилась мати”. (Сон Мирослави));
– “Мовчав досі, то… – (мовчи й довіку”. (Тугар Вовк, вбиваючи свідка на суді));
– “У мене пута на руках, а в тебе… (на душі”. (Максим про Тугара Вовка.))
3. Робота з текстом. (Учні знаходять уривки, виразно зачитують їх і з’ясовують роль пейзажів.)
– Опис тяжкої дороги на лови (ч. 1) – перемога людини у двобої з природою, показ зародження почуття між Максимом і Мирославою.
– Поле бою після поразки тухольців очима Максима (кінець ч. 5) – дисгармонія у світі природи і людини, контраст у зображенні.
– Ворожий табір очима Мирослави (ч. 4) – асоціація з пеклом, “криваве море, якому немає сили опертися”.
IV. Підсумок Уроку.
1. Бесіда з учнями.
– Чому твір “Захар Беркут” називаємо історичною повістю? Яку мету ставив перед собою І. Франко, беручись за її написання?
– Які матеріали використовував письменник при написанні твору?
– Чому с. Тухля змінило своє місце розташування?
– Чому не побралися Максим і Мирослава?
– Які важливі події зображено у I-V частинах твору?
– Сформулюйте тему твору. (Героїчна боротьба руського народу у XIII ст. проти монголо-татарських завойовників.)
2. Анкетування (письмова робота).
1. Чого я навчився на уроці?
2. Що було найцікавішим і чому?
3. Які завдання я виконував?
4. Які виникли труднощі та як їх подолав?
5. Мій настрій на уроці.
6. Побажання (собі, учителю, друзям). (Можна використати для різних типів уроку.)
V. Домашнє завдання. Завершити читання повісті.