Грабовський Павло Арсенович
Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному на Сумщині в родині паламаря. Батько помер рано, тому сім’я перебувала у постійній скруті.
Коли хлопцеві виповнилося 10 років, він розпочав навчання в Охтирській бурсі. Багато читав, особливо захоплюючись “Кобзарем” Т. Шевченка. Через п’ять років, закінчивши бурсу, П. Грабовський вступив до Харківської семінарії, з якої юнака виключили за розповсюдження нелегальної літератури та вислали на село під нагляд поліції. Живучи в рідному селі, П. Грабовський присвятив
У 1885 р. П. Грабовського беруть до армії, а наступного року в Оренбурзі знову заарештовують у зв’язку з розкриттям народницької групи в Харкові. Поета ув’язнено спочатку в Харківській міській, а потім в Ізюмській тюрмі. На початку 1888 р. П. Грабовського засуджують до п’яти років заслання у Східний Сибір під нагляд поліції.
В довгі роки страждань світлим спогадом для поета стало кохання до народовки Надії Костянтинівни Сигиди, яка загинула на каторзі.
22 березня 1889 р. сталася подія, яка увійшла в історію як Якутська трагедія. В цей день жандарми розправилися з політичними
У роки вілюйського заслання поет укладає дві збірки своїх поезій: “Пролісок” (1894 р.) та “З півночі” (1896 р.). П. Грабовський пише статті, нариси, займається перекладами. Б. Грінченко висилає йому твори українських письменників.
У 1897 р. П. Грабовському вдалося покинути Вілюйськ та прибути до Іркутська. Здоров’я поета було повністю підірване. В цей час П. Грабовський готує до видання збірку “Кобза”.
Улітку 1899 р. поет переїздить до Тобольська, де працює у редакції Газети “Сибирский листок”. Наступного року він одружується із засланою в Сибір за революційну діяльність Анастасією Лук’яновою. У них народився син, якого назвали на честь Грінченка Борисом.
Восени 1901 р. стан здоров’я П. Грабовського різко погіршився, а 11 грудня 1902 р. він помер.