Герой роману М. Шеллі “Франкенштейн, або Сучасний Прометей”
Написаний під безпосереднім впливом англійського готичного роману кінця XVIII – початку XIX століття, роман М. Шеллі багато в чому перевершує добутку Х. Уолпола, А. Рэдклиф і ін. по масштабі представлених у ньому гуманістичних ідей і психологічній розробці характерів. Віктор Ф. – молодий швейцарський учений, наділений незвичайним талантом і ненаситною спрагою освіти, опановує таємницею відтворення живої матерії. Він створює людську істоту, що володіє екстраординарною силою й витривалістю, але, уражений його фізичним каліцтвом, здатним викликати
У результаті демон, або монстр, як іменує його автор, отчаявшись знайти своє місце серед людей, повстає проти творця й жорстоко мстить йому, послідовно вбиваючи брата, друга, наречену Ф. Употребивший свою молодість на створення демона, Ф. весь залишок життя присвячує спробам його знищити, сподіваючись у такий спосіб надолужити свою провину перед людством. Багаторічні мандрівки приводять його до Північного полюса, де обривається життя нещасного дослідника
Але зі смертю Ф. зникає й сенс існування монстра, що добровільно
За спостереженням А. Елистратовой, за роки, що пройшли із часу виходу роману, ім’я Франкенштейна встигло вкоренитися в англійській мові для позначення того, хто розв’язує або пускає в хід сили, що вислизають з-під його контролю. Однак образ Ф. несе в собі не тільки пророчу думку про можливості пагубних для людства наслідків наукового прогресу, але й глибокі міркування автора про природу людини. Жахливий монстр з’являється в романі як двійник великого творця. “Істота, що я пустив жити серед людей, наділене силоміць у прагненні творити зло представлялося мені моїм же власним злим початком, вампіром, що вирвався із труни, щоб знищити все, що мені дорого”, – зізнається Ф. Цей “сучасний Прометей ” пізнає вся недосконалість божественного утвору людини, що несе в собі як творчі, так і руйнівні імпульси
Роман неодноразово інсценувався вже при житті письменниці, а згодом багато разів екранізувався. На жаль, жодна з його екранізацій, включаючи й останню з Кеннетом Браном у ролі Франкенштейна й Робертом де Ниро в ролі демона, не змогла передати філософську складність і психологічну витонченість цього роману