ГЕЙДЕНСТАМ, Карл Густав Вернер фон
(1859 – 1940)
ГЕЙДЕНСТАМ, Карл Густав Вернер фон (Heidenstam, Carl Gustaf Verner von – 06.07.1859, Ольсхаммар – 20.05.1940, Евралід) – шведський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1916 р.
Гейденстам, за висловом вітчизняної критики, – “найяскравіша зірка в сузір’ї самобутніх митців, котрі відродили шведську поезію наприкінці XIX століття”. Він народився 6 липня 1859 р. в Ольсхаммарі, що у Південній Швеції, в старовинній аристократичній сім’ї. З дитинства хворів, тому після здобуття початкової освіти батьки послали його навчатися
Дебютував Гейденстам як поет збіркою “Пілігримство та роки мандрів” (“Vallfart och vandringsar”, 1888), вірші з
Найдовершенішою частиною літературного спадку Гейденстама є його поезія, у якій з роками посилювалися історичні, національно-патріотичні та релігійні мотиви: збірки “Вірші” (“Dikter”, 1895), “Народ” (1902), “Нові вірші” (“Nya dikter”, 1915), “Останні вірші” (“Sista dikter”, вид. 1942 p.). Паралельно письменник продовжував звертатися й до прози, у якій також домінує тематика героїчного історичного минулого Швеції: одна з найпопулярніших прозових книг, своєрідний національний міф “Війни Карла ХІІ” (1898), збірка новел “Святий Юлій і змій” (“Sankt Goran och draken”, 1900), романи “Древо Фолькунгів” (“Folkunga trader”, 1905- 1907), “Паломництво святої Біргіти” (“Heliga Birgittas pilgrimsfard”, 1901), двотомна поема у прозі “Шведи та їхні вожді” (“Svenskarna och deras hovdingar”, 1908-1910). У 1916 p. письменнику була присуджена Нобелівська премія з літератури “як визначному представнику нової епохи в світовій літературі”, після цього Гейденстам більше не писав художніх творів. Його останнім твором стала мемуарна книга “Коли квітнули каштани” (“Nar kastanjerna blommade”), яка вийшла друком вже після смерті автора, у 1941 р.
В. Назарець
(1 votes, average: 5.00 out of 5)