ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН
РОЗДІЛ І КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ГАНС КРІСТІАН АНДЕРСЕН
1805-1875
В квітучій Данії, де народився я,
Бере мій світ своє начало.
Там данською мені пісні співала,
Казки шептала матінка моя…
Ганс Крістіан Андерсен
Сторінки життя і творчості
Па березі Нової Гавані в м. Копенгагені (Данія) стоїть невеличкий будиночок, де багато років жив і писав казки письменник Ганс Крістіан Андерсен. Коли ми згадуємо назву цієї країни, то одразу перед нами постають чарівний палац і казкові герої творів митця – Дюймовочка, Непохитний
Вони вчать нас добру, любові, мужності й незламності духу. Будиночок Андерсена, на вікнах якого і тепер стоять троянди, як у казці “Снігова королева”, згодом перетворився на його музей, куди прагнуть потрапити діти й дорослі з різних країн. Тут можна повернутися в дитинство й поринути в чарівну атмосферу казки.
Данія розташована на воді: з усіх боків її оточує море, а в містах чимало каналів і проток. Навіть сама назва столиці Данії Копенгаген означає “Купецька гавань”, оскільки місто здавна було
Данія – це королівська держава з давніми традиціями. Данці пишаються прекрасними королівськими палацами, Королівським садом (де любили бувати члени королівської родини й гуляв Андерсен), а також Королівською бібліотекою, яка була заснована в XVII ст. і вважається найбільшою бібліотекою в Скандинавії.
Королі й королеви, королівські діти, королівські палаци – усе це ми також знаходимо в казках Андерсена, видатного сина своєї країни.
У Данії існує легенда, ніби Андерсен мав королівське походження. Однак це красива казка, яку придумав для сина його батько-ремісник. Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 р. в маленькому містечку Оденсе на острові Фіон (територія Данії охоплює кілька островів) у родині бідного чоботаря й пралі.
Хоча батьки Ганса були постійно зайняті важкою працею, щоб забезпечити існування сім’ї, вони оточили єдиного сина великою любов’ю й турботою. У нього завжди були цікаві іграшки, які майстрував йому батько. У вільний час він розповідав синові народні казки та читав твори різних письменників. У своїй автобіографії
“Правдива історія мого життя” (1846) Андерсен писав: “Мій батько виконував усі мої бажання. Я повністю займав його думки і серце, він жив мною. У вихідні він робив для мене збільшуване скло, улаштовував театр, виготовляв малюнки, які можна було змінювати, а з них складати історії”. Улюбленою грою Андерсена був ляльковий театр. Від своєї матері Ганс почув багато народних переказів і пісень. Світ данського фольклору назавжди ввійшов у душу майбутнього митця. Він ріс великим мрійником і фантазером. Інтерес до іграшок і вигадування історій, пов’язаних із ними, письменник зберігав протягом усього життя.
У 1835 p., у переддень Різдва, вийшла друком невеличка книжка Андерсена “Казки для дітей”. Це стало доброю традицією – до кожного Різдва митець видавав нову книжку, і данці сприймали її як чудовий різдвяний подарунок для своїх родин. Усього Андерсен написав 158 казок, і тільки 12 із них створено на основі традиційних фольклорних творів. Отже, поняття літературна казка якнайкраще відповідає сутності творчості цього видатного митця, який сам вигадував казкові історії. 1837 р. була видана казка “Русалонька”, 1838 р. – “Непохитний олов’яний солдатик”, у 1840-х роках – “Гидке каченя”, “Снігова королева”, “Соловей”, “Дюймовочка”, “Дівчинка із сірниками”, “Дикі лебеді” та ін. Так, до 1872 р. Андерсен видав 24 збірки казок. Ще за життя письменника його казкові твори почали перекладати англійською та іншими мовами світу (нині його казки перекладено 145 мовами).
Співвітчизники Андерсена свято зберігають пам’ять про нього. У Копенгагені та в його рідному містечку Оденсе створено музеї письменника. Щороку в день народження митця данці збираються на всенародне свято на честь великого казкаря, віншують його в промовах, віршах і піснях. З 1956 р. засновано міжнародну Літературну премію імені Андерсена, якою нагороджують найкращих дитячих письменників, художників та ілюстраторів. В Оденсе, Копенгагені, Нью-Йорку, Братиславі, Москві та інших містах установлено пам’ятники письменникові.
У казках Андерсена добро і любов перемагають, але інколи його твори залишають легкий смуток і роздуми. Після читання хочеться помовчати, побути сам на сам зі своїми почуттями, а потім знову повернутися до книжки. Письменник спеціально нікого не повчає, нічого не проголошує, він просто веде нас по своїй казковій країні й спонукає думати й співпереживати.
Переклади і перекладачі
Уперше казки Г. К. Андерсена прийшли до українського читача ще за життя письменника – 1873 р. в переказах Михайла Старицького. Відтоді твори данського казкаря перекладали й інші видатні українські митці – Юрій Федькович, Павло Грабовський, Олена Пчілка та ін. Найбільше казок Г. К. Андерсена переклала з данської Оксана Іваненко. Нині перекладачі знову звертаються до скарбниці казок великого письменника. Нові барви рідного слова знайшла для перекладу кількох творів Г. К. Андерсена сучасна українська перекладачка Галина Кирпа.
1973 р. почесний диплом міжнародної Літературної премії імені Андерсена за поему ” Барвінок і Весна” отримав український письменник Богдан Чалий. 1979 р. до “Почесного списку Андерсена” вписано ім’я українського письменника Всеволода Нестайка та його книжку “Тореадори із Васюківки”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)