Фольклоризм

Схожі твори:

1. Новела (iтал. novella, вiд лат. novellus – новiтний) – невеликий за обсягом прозовий епiчний твiр Новела (iтал. novella, вiд лат. novellus – новiтний) – невеликий за обсягом прозовий епiчний твiр про незвичайну життєву подiю з несподiваним фiналом, сконденсованою та яскраво вималюваною дiєю. Новелi властивi лаконiзм, яскравiсть i влучнiсть художнiх засобiв. Серед рiзновидiв епiчного жанру новела вирiзняється строгою й усталеною конструкцiєю. До композицiйних канонiв новели належать:...
2. Значення творчості Некрасова для історії російської поезії Творчість Некрасова було закономірним продовженням і розвитком кращих традицій російської літератури. У його добутках знайшли відбиття гражданственность Рилєєва, енергія заперечення, сила протесту Лермонтова, народності, фольклоризм Кольцова. У найбільшому ж ступені на становлення Творчості Некрасова впливали Пушкін і Гоголь. Некрасов чи був не єдиним літературним діячем, що у період найбільш гострої...
3. Завдання художньоi лiтератури (на основі твору Григіра Тютюнника “Климко”) Пам’ятаю, як збентежила мене новела Гр. Тютюнника “Климко”. Було таке вiдчуття, нiби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав i радiв разом iз ним, переживав та вперто йшов до поставленоi мети. Я бачив нашу Украiну у страшнi часи воєнного лихолiття i пишався спiввiтчизниками, душi яких не затьмарили...
4. Біблійні мотиви та образи в творчості українських письменників 19-20 ст Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання...
5. Харкiвська школа романтикiв Лiтературне угруповання, що дiяло у 20-30-i XIX ст. при Харкiвському унiверситетi. Тут, передовсiм завдяки проф. I. Кроненбергу, поширювались iдеї I. Канта, Й.-Г. Гердера, Й.-Г. Фiхте, особливо “Фiлософiя одкровення” Ф.-В.-Й. Шеллiнга. Їхнi погляди виявилися суголосними роматнично-екзистецнiальному менталiтету українства, сприяли теоретичному осмисленню та практичному застосуванню засад романтичної естетики в українськiй лiтературi, перегляду...
6. Лiтературна дискусiя Лiтературна дискусiя (лат. discussio – дослiдження, розгляд) – публiчнi обговорення назрiлих, звичайно спiрних питань про шляхи розвитку лiтератури чи iсторико-теоретичних проблем, зумовленi потребою пошукiв iстини. Лiтературна дискусiя незрiдка виявлала поворотнi пункти у складнiй еволюцiї естетичної свiдомостi в досить широких загальноєвропейських та свiтових масштабах, як, принаймнi, бурхлива полемiка мiж прихильниками романтичної...
7. Новаторство прози Ернеста Хемiнгуея Найвидатнiшим представником так званого “втраченого поколiння” не випадково вважається Ернест Хемiнгуей. Життєвий досвiд його був рiзноманiтним, вiн був учасником Першої свiтової вiйни, враження вiд якої стали його першим унiверситетом життя i вiдбилися на усiй його творчостi (у багатьох, особливо раннiх його творах, вiдчутнi автобiографiчнi моменти). Хемiнгуей довго працював журналiстом, був...
8. Голодомор 1932-33 рр. у романi “Марiя” Уласа Самчука 1933 року свiтову громадськiсть приголомшило нечуване в iсторiї лихолiття, яке спало на голову українського народу – органiзований сталiнсько-бiльшовицькою системою СРСР голодомор, що призвiв до зменшення українцiв на одну п’яту, – сучаснi дослiдники обчислюють кiлькiсть жертв порядком 7,5-8 мiльйонiв. Психiчнi вiдхилення мертвих канули в небуття разом з їхнiми виснаженими тiлами. Зранена...
9. Екзистенцiальнi мотиви у романi Валер’яна Пiдмогильного “Мiсто” Серед усiєї рiзноманiтностi i неоднорiдностi нової української лiтератури вiд часiв I. Котляревського i до сьогоднiшнiх днiв, безсумнiвно, одним iз найяскравiших її явищ стала епоха 20-30-х рокiв XX столiття. Вона представлена цiлою плеядою непересiчних митцiв, як-то: М. Рильський, М. Зеров, М. Кулiш, М. Хвильовий та багато iнших. Однак в ряду надзвичайно...
10. Фольклорно міфологічна основа “Пісні про Гайавате” Типологічне зіставлення “Пісні про Гайавате” Г. Лонгфелло й “Лісової пісні” Лесі Українки дозволяє повторювати про чимало загальному й своєрідному на багатьох рівнях їхньої організації. Спосіб обробки фольклорного матеріалу визначається небагато відмінними типами авторської свідомості. Якщо Г. Лонгфелло розвиває романтичну модель художнього мислення, то Леся Українка синтезує різні типи художньої свідомості....
11. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – З ДАВНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ДАВНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Слово про похід Ігорів” 1. Коли було знайдене “Слово”? 2. Хто знайшов та оприлюднив “Слово про похід Ігорів”? 3.Розкрийте зміст звернення Святослава у “золотому слові”. Це заклик до єдності Руської землі. 4.Назвіть символічно-міфологічні образи “Слова…”. Дуже часто згадуються язичницькі боги:...
12. “Казка” – “народна книга” Народна книга. Тісно пов’язана з казкою, проте зовсім інший жанр є народна книга. Термін “народна книга” потребує пояснення. У Західної Європи під цим маються на увазі друковані повісті фольклорного походження, оброблені у вигляді романів. У Німеччині вони з’являлися починаючи з XVІ століття. До них належать такі твори, як “Фауст”, “Фортунат”,...
13. Фантастичне і реальне в баладі “Причинна” Т. Г. Шевченко розпочинав свій творчий шлях як поет-романтик. Для періоду романтизму в українській літературі характерним було звертання до надбань усної народної творчості. У цей час спостерігається така тенденція, як запозичення мотивів, образів фольклору, навіть переспів окремих народних жанрів. Так, в епоху романтизму почесне місце серед жанрів посідала балада. Тому,...
14. Твiр-вiдгук на прочитану книгу. Дивосвiт Василя Скуратiвського Не можу не написати про чарiвну книжку “Святвечiр”, якою користуюсь досить часто. Це моя помiчниця. Автор двотомника – вiдомий український письменник, етнограф Василь Скуратiвський. До книжки увiйшло понад сто грунтовних описiв свят та обрядiв. Вiд хати до хати його зошит повнився записами пiсень, прислiв’їв, приказок, притч, звичаїв. Оповiдi автора написанi...
15. Реалiзм I. Нечуя-Левицького Реалiзм I. Нечуя-Левицького можна визначити як соцiально-побутовий. Глибокий знавець життя, письменник вмiв неквапно й докладно подати портрети своїх героїв, їх повсякденнi думки й розмови, змалювати цiлi поколiння людей рiзних соцiальних класiв i станiв. До нього в українськiй лiтературi не було такого багатства й рiзноманiтностi побутових картин, таких багатобарвних, реалiстично точних...
16. ПРИСЛІВ’Я СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА – ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ ЛЮДСТВА ПРИСЛІВ’Я Народ скаже, як зав’яже. Українське прислів’я Культурам різних народів притаманне прагнення до виразного висловлювання в стислій формі, у якому виражено народний погляд на якесь явище. Такі висловлювання отримали назву прислів’я і приказки. Вони дуже подібні між собою, утім, мають і розбіжності. Прислів’я –...
17. Словничок літературознавчих термінів Словничок літературознавчих термінів Алегорія або інакомовлення (від грецьк. слів інший і говорю) – спосіб художнього зображення одного явища, предмета чи істоти через інше. Наприклад, у байках під виглядом тварин зображуються конкретні люди. Антитеза (від грецьк. протиставлення) – протиставлення в художньому тексті життєвих явищ, понять, почуттів, думок, характерів. Байка – короткий,...
18. Усна народна творчiсть як основа розвитку української лiтератури Наша дума, наша пiсня Не вмре, не загине… От де, люде, наша слава Слава України! /Т. Шевченко/ Усна народна творчiсть – це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пiсня, якiй свiт дав найвищу оцiнку. Використання вiкового досвiду народу завжди допомагало нашим письменникам. Починаючи вiд Котляревського,...
19. Трансформацiя образу Фауста Творчий дух Фауста лине до нас iз загадкових i химерних вiкiв Середньовiччя i Вiдродження, коли людина пройнялася вiрою у свою всемогутнiсть, озброївшись силами таємничої науки алхiмiї, шукала філософський камiнь, за допомогою якого збиралася перетворити будь-який метал на золото, шукала “елiксир життя”, щоб повернути собi молодість. У цей час з`являються перекази...
20. Естетика й поетика європейської драми абсурду Театр абсурду – одне ІЗ самих яскравих явищ у літературі середини XX століття. Творчість С. Беккета, Э. Ионеско, А. Адамова, Ж. Жені перевернуло всі подання про сутність і форми театрального мистецтва. Мир у добутках театру абсурду з’являється алогічним, глобально безглуздим, що супроводжується почуттям розпачу, безвихідності, відчуттям краху всіх світоглядних підходів...