Естетичний і етичний маніфест Данте

Могутня Римська імперія пала під натиском завойовників – готів, візантійців, норманів, іспанців…

Настали середньовічні часи – доба хрестових походів, лицарської поезії, готичних храмів, перших університетів.

В пам’яті народу не вмирав образ славетного Риму – республіки. Середньовічна Флоренція намагалася влаштувати самоврядування, як за часів Римської республіки. За часів Данте (1265-1321) північна Італія входила разом з Німеччиною до складу Священної Римської імперії, яку очолював імператор з німецької знаті.

Флоренція

бажала бути незалежною від чужоземця-імператора, більший вплив на її політичне життя мав Папа Римський. Але і серед прихильників-гвельфів не було ладу: вони розкололись на “білих” і “чорних”.

Данте брав активну участь у політичних подіях, входив до групи “білих” гвельфів, і коли влада у Флоренції перейшла до рук “чорних” гвельфів, поетові прийшлося стати довічним вигнанцем.

Вигнання стало для Данте трагедією. Він назавжди залишається патріотом-громадянином своєї держави, в публіцистичних і художніх творах висловлює свої погляди на можливість побудови справедливої і гуманної

держави, здатної забезпечити мир і свободу кожного громадянина.

“Божественна комедія” – це своєрідний естетичний і етичний маніфест Данте, який сподівався, що читач подумки пройде через всі випробування і страждання, змальовані в книзі, і очиститься від гріхів, стане духовно вищим, гуманним, моральним.

Данте назвав свій твір “Комедією”, пояснюючи, що за нормами середньовічної поетики так позначається будь-яка оповідь середнього стилю із сумним початком і щасливим кінцем, написана народною мовою.

Слово “Божественна” додав до назви Дантівського твору його перший біограф і автор “Декамерону” Джованні Боккаччо, виражаючи своє захоплення і бажаючи наголосити на величному смислі поеми.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Естетичний і етичний маніфест Данте